Банк Кореї (BOK) закликав традиційні банки взяти на себе лідерство у випуску стейблкоїнів, аргументуючи це необхідністю підвищення довіри до цифрових валют. У своєму звіті регулятор підкреслив, що на відміну від приватних емітентів, банки здатні забезпечити належний рівень стабільності та відповідальності щодо збереження резервних активів.
Про це розповідає ProIT
Ризики стейблкоїнів та роль банків
У документі BOK основну увагу приділено ризикам, які супроводжують стейблкоїни, зокрема, втраті прив’язки до базового активу (депегу) та недостатньому рівню довіри до приватних емітентів. Центральний банк наголосив, що навіть великі стейблкоїни можуть зазнавати значних коливань: під час кризи Silicon Valley Bank у 2023 році вартість USDC знизилася до 0,88 долара США, а багато компаній були змушені перейти до антикризового управління.
«Якщо емітент не зможе належно утримувати резервні активи або їхня вартість знизиться через ризикові інвестиції, обіцянку не буде виконано».
Особливу увагу BOK приділив стейблкоїнам, номінованим у валютах, відмінних від долара, зокрема у валютах з високим резервним статусом, таких як євро. Регулятор вказав на приклад краху екосистеми Terra/LUNA, коли алгоритмічний стейблкоїн втратив свою вартість протягом короткого часу, спричинивши значні втрати для інвесторів.
Рекомендації щодо впровадження цифрової валюти
У звіті підкреслено, що технологічна інноваційність має поєднуватися з надійним регулюванням. BOK визначив три ключові аспекти успішного впровадження стейблкоїнів:
- Потенціал та роль: Стейблкоїни здатні розширити фінансову інфраструктуру, проте довіра до цих інструментів є критичною.
- Регулювання та управління: Важливими залишаються нормативні рамки, безпека, резерви та наявність механізмів контролю для забезпечення виконання обіцянки співвідношення 1:1 із національною валютою.
- Інтеграція з платіжними системами: В епоху цифрових грошей цифрові активи повинні функціонувати разом із традиційною фінансовою системою, а не поза її межами.
BOK пропонує поетапне впровадження стейблкоїнів: спершу їхній випуск має здійснюватися виключно банками, а згодом — із поступовим залученням приватного сектору. Такий підхід відповідає реалізації державних проєктів, зокрема Project Hangang, у рамках якого банки тестують депозитні токени на блокчейні центрального банку.
У вересні 2025 року в Південній Кореї стартував перший повністю регульований стейблкоїн KRW1, випущений компанією BDACS у партнерстві з Woori Bank на блокчейні Avalanche, що отримав державне визнання за свою надійність у держсекторі.
Водночас політичні сили країни підтримують підхід, коли випуск стейблкоїнів здійснюють банки, а не приватні компанії: у липні правляча та опозиційна партії Південної Кореї внесли альтернативні законопроєкти щодо регулювання стейблкоїнів.
Банк Кореї визнав стратегічне значення стейблкоїнів для фінансової системи, однак наголосив, що:
- приватні емітенти не здатні гарантувати стабільність;
- успіх можливий лише за умови банківського нагляду та суворого регулювання;
- цифрова валюта має інтегруватися до національної фінансової системи, а не замінювати її.
Раніше зазначалося, що в Південній Кореї іноземні туристи вже можуть знімати готівку з USDT через криптомати.
