Наприкінці квітня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики одноголосно підтримав законопроєкт про віртуальні активи. Проте, новий документ є доопрацьованим варіантом, а не версією, розробленою раніше за участю Нацкомісії з цінних паперів та фондових ринків чи альтернативним варіантом від Мінцифри.
Про це розповідає ProIT
Основні положення законопроєкту
Основною метою даного законопроєкту є регулювання обороту цифрових активів, їхнє оподаткування та захист прав учасників ринку. Зокрема, документ містить вимоги до постачальників послуг, пов’язаних із криптовалютами, та їхнє ліцензування, а також визначає основні терміни.
Оновлений законопроєкт максимально наближається до європейських стандартів регулювання, про що заявив регіональний голова Binance в Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці Кирило Хом’яков, підкреслюючи, що остання редакція суттєво відрізняється від попередніх і може стати кроком до формування прозорого крипторинку в Україні.
«Гармонізація з MiCA – стратегічно правильне рішення, яке відкриє шлях до ліцензування в ЄС і пришвидшить вихід українських компаній на міжнародні ринки».
Проте не всі учасники ринку поділяють оптимізм. Засновник проєкту UAHg.io Максим Дем’янюк зазначив, що хоча будь-яке правове поле кращє, ніж його відсутність, максимальна адаптація українського регулювання до європейських стандартів навряд чи створить стимули для бізнесу. За його словами, враховуючи український контекст, неефективна судова система та «більш повільна, ніж в Європі», банківська система, криптокомпанії можуть уникати України як юрисдикцію.
Критика та сподівання на зміни
Засновник та генеральний директор Peanut Trade Олександр Момот вважає, що замість того, щоб адаптуватися до змін, українські законодавці намагаються запровадити найгірші практики, що може призвести до ще більшої тінізації ринку:
«В підсумку можна сказати, що навіть ті незначні бонуси, які Україна має отримати від того, що статус криптовалют буде врегульований, в результаті загонить в тінь значно більші об’єми та особливо ніяких плюсів від цього не буде».
Генеральний директор Trustee Plus Вадим Груша вказав на складність документа, яка може ускладнити правозастосування. Він підкреслив, що законопроєкт не вирішує поставлених завдань і може спонукати до подальшої тінізації ринку.
Подібну думку висловив засновник і президент WhiteBIT Group Володимир Носов, зазначивши, що документ є складним як у змісті, так і в потенційному правозастосуванні:
«Слід відверто сказати: законопроєкт є складним – як у змісті, так і в потенційному правозастосуванні. Він навряд чи буде зрозумілим для широкої аудиторії».
Незважаючи на це, у WhiteBIT Group вказали на позитивні зміни в частині податкового регулювання, оскільки з документа були прибрані неприйнятні ініціативи, зокрема інститут податкових агентів для криптооператорів.
Зазначимо, що законопроєкт містить особливості оподаткування операцій із криптоактивами, зокрема, для фізичних осіб передбачено ставку 18% ПДФО та 5% військового збору, а також запроваджується пільгова ставка у 5% протягом 2026 року при продажу активів.
Однак, залишається багато невизначеностей, зокрема у сфері регуляції. Бізнес сподівається на конструктивний діалог з державними інституціями, щоб законопроєкт не повторив попередніх помилок.
Станом на травень 2025 року законопроєкт залишається в невизначеному стані, а бізнес продовжує висловлювати готовність співпрацювати з законодавцями для сприяння легалізації криптоактивів. Проте, нові затримки викликають розчарування серед учасників ринку.
«Ми розчаровані тим, що ситуація із законопроєктом щодо віртуальних активів в Україні продовжує залишатися невизначеною».
На думку експертів, час, що втрачається внаслідок затримок, може призвести до втрати конкурентоспроможності України на міжнародній арені.