Впровадження у США закону GENIUS Act, що регулює стейблкоїни, сколихнуло фінансові ринки світу. Токени, які підкріплені доларом США, можуть ще більше зміцнити позиції американської валюти на світовій арені та потенційно вплинути на існуючі міжнародні платіжні системи. Circle, Stripe, а також такі гіганти як Visa і Mastercard вже відчувають посилення конкуренції. Європейський центральний банк застерігає щодо можливої втрати монетарної незалежності та зростання залежності від США. У відповідь багато країн почали оновлювати або створювати власні нормативні акти для розвитку національних стейблкоїнів, а також вводити обмеження на використання іноземних токенів.
Про це розповідає ProIT
Стейблкоїни: переваги, вплив та виклики для фінансової системи
Стейблкоїни дозволяють здійснювати швидкі та дешеві грошові перекази по всьому світу, що робить їх дедалі популярнішими. В останні півтора року їхній обіг подвоївся, а щоденні транзакції сягають $20-30 млрд. Попри це, частка стейблкоїнів у глобальних грошових потоках залишається менш ніж 1%. За прогнозами, до кінця першого кварталу 2025 року цей показник сягне 3% від $200 трлн транскордонних платежів, тоді як на ринках капіталу обсяг операцій зі стейблкоїнами складає близько 1%. Значна частина використання припадає на купівлю криптовалют — майже $20 трлн.
Традиційна платіжна інфраструктура щодня обробляє від $5 до $7 трлн, залучаючи безліч посередників, що веде до затримок, високих комісій і недостатньої прозорості. Стейблкоїни ж вирізняються оперативністю, меншими витратами та доступністю цілодобово, що особливо важливо для країн із низьким рівнем довіри до власних валют і банківських систем.
“Зростання популярності стейблкоїнів також показує відсутність довіри до центральних банків і валют багатьох країн. Уряди, регулятори та центральні банки мусять виправити наступні недоліки.”
- Швидкість: Затримки у традиційних платежах можуть сягати трьох робочих днів, особливо при міжнародних переказах.
- Вартість: Кілька посередників підвищують вартість транзакції.
- Прозорість: Складна інфраструктура ускладнює відстеження статусу платежу.
- Доступність: Традиційні платіжні системи працюють лише у робочі години.
- Інклюзивність: Значна частина населення не має доступу до банківських послуг через суворі вимоги ідентифікації.
У світі зростає попит на гнучкі, доступні й безпечні платіжні рішення – і наразі саме стейблкоїни здатні задовольнити ці запити.
Регулювання та перспективи розвитку стейблкоїнів у різних регіонах
Єврозона має спільну валюту та суворо контрольовані фінансові ринки, однак не володіє єдиною платіжною системою. ЄЦБ активно працює над створенням цифрового євро. Держави з менш стабільними валютами особливо остерігаються домінування стейблкоїнів, підкріплених доларом, та намагаються запровадити власні рішення і регуляторні обмеження.
З 2023 року у світі з’явилися перші комплексні правові рамки для регулювання стейблкоїнів: Регламент ринків криптоактивів (MiCA) у ЄС, законодавчі ініціативи у Великій Британії, Гонконзі, Японії та Сінгапурі. Україна наразі лише працює над законопроєктом, який врахує стандарти MiCA.
Китай та Індія володіють власними платіжними системами, проте через обмеження конвертації валют та недовіру іноземних інвесторів ці країни побоюються впливу стейблкоїнів на національні валюти, банківські депозити та стабільність фінансової системи.
У відповідь банки почали впроваджувати токенізацію депозитів, що дозволяє використовувати їх на блокчейні та зменшити витрати на міжнародні перекази. За 18 місяців ринок стейблкоїнів збільшився з $120 до $250 млрд, а до кінця 2025 року очікується перевищення $400 млрд і двотрильйонний обсяг до 2028 року.
Паралельно зростає ринок токенізованих активів, зокрема фондів, що інвестують у короткострокові державні цінні папери, як-от BlackRock USD Institutional Digital Liquidity Fund, Franklin OnChain US Government Money Fund (BENJI) і Ondo Short-Term US Treasuries Fund. Хоч ці токени не є стейблкоїнами, вони створюють нові можливості для миттєвих розрахунків і отримання доходу в реальному часі.
Великі банки, такі як JPMorgan, активно впроваджують токенізовані депозити для розрахунків між інституційними клієнтами на мільярди доларів. Експериментальні платформи на кшталт Canton Network, а також проєкти за участю центральних банків (Project Guardian, mBridge, Helvetia) вивчають можливості використання токенізованої готівки для глобальних і внутрішніх розрахунків.
Однак існують ризики: можливість втрати прив’язки до валюти через невизначеність резервів, необхідність надійного захисту цифрових ключів, а також відсутність юридичних прав власників стейблкоїнів на базові активи. У разі банкрутства емітента користувачі можуть залишитися незахищеними, маючи лише обіцянки приватних компаній, без державних гарантій.
