Казахстан запрошує майнерів до модернізації енергосистеми країни

|
Казахстан запрошує майнерів до модернізації енергосистеми країни

Казахстанська влада активно розглядає можливість залучення майнерів до модернізації національної енергосистеми. Перший віцеміністр цифрового розвитку Каниш Тулеушин висловив думку, що кошти, які генерує галузь, можуть бути спрямовані на модернізацію електростанцій.

Про це розповідає ProIT

Використання попутного нафтового газу

Чиновник також запропонував використовувати попутний нафтовий газ для генерації енергії на підприємствах, що займаються майнінгом криптовалют. За його словами, цей вид пального може стати важливим джерелом енергії для дата-центрів, розташованих поблизу нафтових родовищ.

Ініціатива «70/30» та регулювання ринку

Тулеушин зазначив, що в Казахстані вже реалізується проєкт, який сприяє розвитку майнінгу та енергосистеми. В рамках ініціативи «70/30» іноземні інвестори можуть брати участь у модернізації теплових електростанцій (ТЕЦ), фінансуючи процес за власний рахунок. Згідно з цією схемою, 70% нових енергоблоків постачатимуть електрику в національну мережу, а 30% буде направлено компаніям, що займаються видобутком криптовалюти.

«Майнери можуть допомогти модернізувати енергосистему. У США вони беруть участь у балансуванні енергомереж, споживаючи надлишки енергії, коли попит низький», — зазначив Тулеушин.

За останні три роки майнінг приніс Казахстану близько $34,6 млн у вигляді податків. До 2024 року в країні зареєстровано 415 000 одиниць обладнання та видано 84 ліцензії. Торговий оборот на біржах Міжнародного фінансового центру «Астана» (МФЦА) збільшився учетверо, сягнувши $1,4 млрд.

З 1 січня 2025 року майнерів зобов’яжуть реалізовувати не менше 75% криптоактивів через фондові біржі МФЦА. Тулеушин вважає, що регулювання слід розширити на всю територію Казахстану, а не обмежуватися лише рамками МФЦА. За його оцінкою, легалізація «сірого» ринку та введення 10% податку можуть щорічно приносити понад $370 млн, що суттєво збільшить бюджетні інвестиції в інфраструктуру.

Також, чиновник повідомив, що минулого року було закрито 36 нелегальних криптобірж, заморожено активи на $4,8 млн, а також припинено діяльність кількох схем Понці. Проте понад 90% транзакцій досі проходять поза державним контролем.

Нагадаємо, що в Казахстані найближчим часом з’явиться національний оператор з обміну криптоактивів.