Протягом останніх трьох днів на території США приземлилися п’ять вантажних літаків, повністю заповнених iPhone. Це не сталося через святковий попит, а стало результатом нових торговельних мит, які змусили компанію Apple терміново перевезти партію смартфонів з Індії. Викликані змінами тарифів, ці дії покликані уникнути значного зростання витрат на імпорт.
Про це розповідає ProIT
Згідно з президентським указом Дональда Трампа, з 5 квітня США ввели 10% мито на всі імпортні товари, а вже з 9 квітня ставка на продукцію з Індії зросте до 26%. Таким чином, Apple намагається створити запас пристроїв на території США, що дозволить протистояти митному тиску принаймні на кілька місяців.
Торгівельна війна та нові виклики
Ця ситуація є частиною більш широкої торгівельної війни: на китайські товари вже діє 54% мито, а Білий дім пригрозив підвищити його ще на 50%, якщо Пекін не змінить свої економічні стратегії. В таких умовах Індія для Apple стає не просто альтернативним місцем виробництва, а стратегічним плацдармом.
За оцінками аналітика Bank of America Уомсі Мохана, у 2025 році Apple планує виготовити в Індії близько 25 мільйонів iPhone, тоді як для індійського ринку зазвичай передбачено лише 10 мільйонів — решта смартфонів може стати доступною для американських споживачів.
Перспективи та виклики для Apple
Проте повернення виробництва до США виглядає малоперспективним: за підрахунками експертів, собівартість одного пристрою може зрости до $3500, що зробить iPhone недоступним для масового споживача.
У короткостроковій перспективі стратегія Apple видається логічною: перенаправлення логістичних потоків і прискорене постачання дозволяють виграти час. Але в довгостроковій перспективі компанія, як і вся електронна індустрія, стикається з новими викликами — необхідністю зберегти глобальні ланцюги постачання в умовах, коли політика дедалі більше впливає на економічні процеси.
Вантажні літаки з iPhone виступають не лише як відповідь на митні тарифи, а й як сигнал: технологічні гіганти змушені діяти проактивно, адаптуючись до нової геополітичної реальності, де смартфон стає не лише засобом зв’язку, але й важливим елементом глобальної гри.
