Оновлений законопроєкт України щодо віртуальних активів зазнав суттєвих змін у порівнянні з первісною версією, що була представлена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Зокрема, зміни торкнулися питань оподаткування та регулювання, про що йдеться у висловлюваннях представників комісії.
Про це розповідає ProIT
24 квітня 2025 року Комітет Верховної Ради України (ВРУ) з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлений законопроєкт. У його розробці брали участь кілька відомств, зокрема НКЦПФР, Міністерство цифрової трансформації та Національний банк України (НБУ).
Відповідно до заяви НКЦПФР, відмінності між початковим текстом законопроєкту №10225 та зареєстрованим варіантом №10225-д становлять близько 30%, і ці зміни мають принципове значення. Про це вказала радниця НКЦПФР Віта Форсюк, у розмові з редакцією.
Зміни в оподаткуванні та авторизації провайдерів
У новій редакції законопроєкту змінено положення про оподаткування, зокрема враховано пропозиції про звільнення фізичних осіб від податку на доходи від майнінгу та стейкінгу, а також введення неподаткового ліміту. Крім того, норми щодо фінансового моніторингу переказів віртуальних активів були доопрацьовані з урахуванням вимог Travel Rule ЄС.
«У законопроєкті виключено згадку про НКЦПФР як регулятора — її замінено формулюванням “орган, що має бути визначений КМУ за погодженням з НБУ”. Також передбачено можливість автоматичної авторизації провайдерів послуг та публічної пропозиції віртуальних активів у певних випадках, що значно підвищує ризик проникнення на ринок осіб з російським громадянством або фінансових установ, які підтримують агресію рф проти України», — підкреслила Форсюк.
Запобігання ризикам для ринку
Голова НКЦПФР Руслан Магомедов зазначив про необхідність подальших змін у законопроєкті. Комісія пропонує відмовитися від автоматичної авторизації для іноземних постачальників послуг (CASP), навіть із так званих «надійних» юрисдикцій, замінивши її на механізм спрощеної перевірки, щоб запобігти допуску на ринок суб’єктів з російськими зв’язками.
Народний депутат Ярослав Железняк раніше заявляв, що текст документа може суттєво змінитися між першим і другим читаннями в ВРУ. Він також підкреслив, що питання вибору регулятора для ринку криптоактивів залишається політизованим.
Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев неодноразово висловлював сумніви щодо призначення НКЦПФР регулятором, посилаючись на відсутність інституційної спроможності.
НКЦПФР наголошує, що міжнародна практика вимагає, щоб регулювання віртуальних активів здійснював орган, відповідальний за ринок капіталів. «Цей підхід відповідає принципам IOSCO, встановлених Міжнародною організацією комісій з цінних паперів», — зазначила Форсюк.
Відзначимо, що надання НБУ повноважень з регулювання сектору віртуальних активів може призвести до регуляторного арбітражу на ринку капіталів. НКЦПФР підкреслює, що визначення критеріїв для «токенізованих цінних паперів» належить виключно до її компетенції.
