Головна ІТ-бізнес Щастя українських айтівців: чому техліди задоволені, а RnD-інженери ні

Щастя українських айтівців: чому техліди задоволені, а RnD-інженери ні

Дослідження, проведене командами Skylum і VP Team, виявило індекс щастя українських айтішників, що базується на факторах, які впливають на їхнє задоволення роботою, серед яких зарплати та бонуси, а також причини, що спонукають фахівців до зміни роботи.

Про це розповідає ProIT

Рейтинг щастя українських айтішників

Згідно з отриманими даними, найбільш нещасними виявилися проєктні менеджери та RnD-інженери, які отримали оцінки 6,27 і 6,55 відповідно в рейтингу щастя. Неподалік від них розташувалися продакт-менеджери та QA-спеціалісти з оцінками 6,91 та 6,92. Водночас найбільше задоволення від роботи отримують продуктові маркетингові аналітики (8,03), Solution Architect (7,74), Engineering Manager (7,6) та техліди (7,66).

Фактори, що впливають на вибір роботи

Серед основних причин, що впливають на рішення про зміну місця роботи, найбільше голосів отримала «краща фінансова вигода», що також корелює з рівнем щастя. Наприклад, 94% проєктних менеджерів зазначили, що краща фінансова пропозиція може стати причиною їхнього переходу на іншу позицію, подібні результати показали й 92% RnD-інженерів, що свідчить про їхню незадоволеність.

«73% опитаних айтішників страждали від стресу та вигорання на роботі»

Важливо зазначити, що попередній звіт ISACA вказує на те, що велике робоче навантаження (61%), дедлайни (44%) та брак ресурсів (43%) є основними причинами стресу серед молодих фахівців.

Згідно з останніми тенденціями, найпопулярніші мови програмування в українському IT показують, що TypeScript обійшла JavaScript, а частки C# та Java продовжують падати.

Читайте також

About Us

Soledad is the Best Newspaper and Magazine WordPress Theme with tons of options and demos ready to import. This theme is perfect for blogs and excellent for online stores, news, magazine or review sites. Buy Soledad now!

Latest Articles

© ProIT. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.