Питання відкриття експорту військових технологій в Україні набирає актуальності: виробники наполягають на знятті обмежень, щоб розширити ринки збуту та залучити інвестиції. Водночас у Верховній Раді розглядається законопроєкт, що має встановити правила міжнародної співпраці у сфері оборони, включаючи експорт та імпорт.
Про це розповідає ProIT
Переваги експорту для українських виробників
Оборонна компанія «ОмніТек Дефенс» спеціалізується на виробництві ударних БПЛА FPV, систем відеозв’язку та ретрансляторів. Її виробничі потужності дозволяють щомісяця виготовляти понад п’ять тисяч FPV-дронів і сотні великих ретрансляторів. За словами представника компанії Костянтина, прибуток спрямовується переважно на дослідження, розробки та покриття простою потужностей, адже повністю завантажити виробництво державними замовленнями неможливо.
«Від цього виграє не лише компанія і держава, оскільки це додаткова сплата податків, а й фронт, оскільки більше коштів вкладається саме в розробку — фундаментальну розробку, а не просто в збірку. І як результат — фронт отримує більш технологічні рішення», — каже Костянтин.
Експорт, на думку виробників, відкриває шлях до залучення іноземних інвестицій у розвиток українських військових технологій. Інвестори прагнуть бачити продукти на глобальному ринку, адже це підвищує їхню привабливість та забезпечує можливість масштабування виробництва. Водночас наголошується, що в разі відсутності експорту нішу можуть зайняти виробники з інших країн, включно з ворожими державами.
Німецька компанія Quantum Systems, яка виробляє БПЛА з елементами штучного інтелекту, планує залишатися в Україні та навіть після завершення війни. Операційний директор Олександр Бережний зазначає, що в Україні сформовано потужний центр компетенції, а виробництво БПЛА для закордонних замовників можливе лише за умови вирішення питання експортних дозволів.
«Бойові птахи України», ще один виробник дронів, також підтримує відкриття експорту. За словами представника компанії Олексія, це дасть змогу розширити виробництво та вдосконалювати продукти для внутрішнього ринку.
Фінансові аспекти та виклики для галузі
Обговорюються різні сценарії зняття експортних обмежень, зокрема введення мита у 20% або перерахування частини доходу на потреби ЗСУ. Виробники вважають, що за умови конкурентоспроможної ціни на світовому ринку додаткові податки не стануть критичними. Проте застерігають: якщо фіскальне навантаження зробить українські товари дорожчими за іноземні аналоги, це знизить їхню привабливість для покупців.
Костянтин з «ОмніТек Дефенс» звертає увагу на ризики: експорт не може стати основним каналом збуту масових продуктів із низькою часткою R&D, адже такі вироби можуть виробляти й за кордоном. Водночас унікальні комплексні рішення, як-от БПЛА-ретранслятори, залишаться цікавими для іноземних клієнтів навіть за умов додаткового оподаткування. Ще одним фактором є необхідність відмови від китайських комплектуючих для виходу на ринки країн НАТО, що потребує значних інвестицій.
Юристи компанії HIMERA пояснюють, що експорт продукції потребує проходження низки процедур: або підтвердження, що товари не підпадають під обмеження, або отримання відповідних дозволів. Однак співпраця з іноземним дистриб’ютором — це лише один зі шляхів виходу на міжнародний ринок.
Skiftech, виробник тактичних симуляторів, відзначає, що участь у міжнародних навчальних програмах і партнерствах є гідною альтернативою прямому експорту зброї. Такі формати допомагають інтегрувати українські розробки у світові виробничі ланцюги і водночас захищати критичні технології.
Законодавчі зміни: перспективи й побоювання
У Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт №13257, який передбачає дозвіл на передачу товарів військового та подвійного призначення після проходження державної реєстрації й отримання спеціального дозволу. Мінімум 10% доходу суб’єкт має спрямовувати на соціальний захист працівників, які беруть участь у виробництві. Контроль за цим покладено на Уповноважений орган, призначений Президентом України.
У компанії KVERUS ініціативу підтримують, але пропонують доопрацювати законопроєкт, зокрема передбачити участь технічних експертів і військових у прийнятті рішень, гарантії захисту інтелектуальної власності та прозорі механізми регулювання експорту. Виробники наполягають, що miltech не повинен залежати лише від рішень чиновників без галузевого досвіду.
Законопроєкт також регулює імпорт військових технологій, що відповідає потребам розвитку ВПК та зміцнення міжнародної співпраці. Народний депутат Святослав Юраш зазначає, що партнери України очікують чітких законодавчих правил, аби уникати «сірої зони» співпраці. Які саме преференції будуть передбачені для імпортерів, стане відомо після прийняття підзаконних актів.
