На цей матеріал мене наштовхнули одразу кілька думок за останній місяць: власні тести, інші новини про автомобілі, обговорення колег навколо. Звісно, в моєму оточенні максимум пов’язано зі світом автомобілів – то ж і думки стосовно війни стосуються автомобілів та транспорту, які використовуються в бойових діях. Пропоную розглянути кілька типів транспортних засобів відповідно до сценаріїв їх використання на війні та допомоги ЗСУ.
Варіант 1: пікап або позашляховик
Автомобіль з повним приводом, великим кліренсом, потужним двигуном – ось що потрібно! Таким вимогам відповідають рамні позашляховики, середні або великі кросовери, а також різноманітні пікапи. Позашляховик та кросовер є чудовим варіантом для перевезення людей (особового складу), а також певного вантажу. Плюс такі автомобілі забезпечують доволі комфортні умови перебування в салоні, можливість зберігання вантажів/озброєння та їх захист від негоди. Однак найкращим автомобілем для ведення бойових дій є саме пікап. Чому?
Відповідь проста – через універсальність використання. Адже в кузові можна облаштувати закритий простір (КУНГ або тент), можна зробити надбудову для встановлення озброєння, можна перевозити людей, ну й звісно – можна перевозити будь-які вантажі: бочки з паливно-мастильними матеріалами, зброю та боєкомплект, електрогенератор тощо. Водночас закритий салон дає можливість комфортного перевезення людей на довгі відстані, пікап дозволяє легко долати сотні кілометрів шляхів. А ще пікап досить мобільний, щоб їздити будь-де: виїхати з бойових позицій, подолати заміську дорогу та швидкісну трасу, а потім заїхати в тилове місто. При цьому він досить прохідний, щоб діяти на бездоріжжі першої лінії ведення бойових дій.
Який пікап найкращий для ЗСУ? Можна було б згадати суперпікап Toyota Hilux GR Sport, але реальність у тому, що військові отримають та використовують будь-який пікап: Mitsubishi L200, Peugeot Landtrek, JAC T8 та інші. Причому вони не завжди нові. Точніше буде сказати навіть не так: зазвичай більшість пікапів не нові, а вживані – на війні масово використовуються саме 10-20-річні пікапи Toyota, Mitsubishi, Nissan.
Це питання грошей? Звісно, від нього нікуди не подітись: якщо є варіант купити один пікап Toyota Hilux GR Sport або два пікапи Toyota Hilux у базовій комплектації – то краще другий варіант. Тому, що це у два рази більше мобільності, це робота двох підрозділів, це два шанси на виживання. Окрім самого факту необхідності пікапа, потрібно ще й мати багато цих пікапів.
І не лише гроші, але й можливість постачання великої кількості пікапів є причиною появи вживаних автомобілів у зоні бойових дій. Насправді для великих фондів не така важлива різниця в ціні автомобіля: $26 тис. за новий або $6 тис. за вживаний – тому, що до вартості вживаного потім ще необхідно додати багато грошей на його відновлення та ремонт перед відправленням на фронт: на скільки б він не був дешевше нового – а життя воїнів ЗСУ все одно дорожче. Й все одно це буде вживаний пікап на війні, що може додати неприємних сюрпризів.
Отже, вихід знайдено: потрібно взяти багато грошей та купити багато нових, нехай навіть і простих пікапів. Й ось тут з’являється проблема квот виробництва та замовлення пікапів. Наскільки мені відомо, зараз на нові пікапи черга замовлень складає 3-6 місяців в залежності від певного бренду/моделі автомобіля. На жаль, але наші дилери та імпортери з цим майже нічого зробити не можуть оскільки це загальне питання планування виробництва на заводах. Тобто, завдання стає складнішим: потрібен доволі простий, але масовий новий пікап – щоб він вироблявся у великій кількості й коштував адекватних грошей.
Й тут знову потрібно згадати Toyota, проте цього разу вже йдеться про модель Toyota Hilux Champ: простий пікап для Таїланду. Проста зовнішність є наслідком простої конструкції, тут є рама та задній привод, бензинові або дизельні двигуни об’ємом 2,0-2,7 літра (139-166 к.с.), а також 6-ступенева «механіка» або «автомат». З урахуванням ціни $13-16 тис. можна навіть погодитись на безальтернативну однорядну кабіну, лише хочеться повний привод – й ось майже ідеальний пікап для ЗСУ! Що ще потрібно, крім пікапів?
Варіант 2: фургон-бус або універсал
Також на війні затребувані фургони, «буси», вени, універсали. Якщо пікап використовується як максимально універсальний автомобіль – перевезення людей, транспортування вантажів, висування на передній край бойових позицій – то фургони використовуються більше для перевезення/транспортування, але також вони додають функцію складу. Завдяки закритому кузову, тут можна зберігати зброю та боєкомплект, їжу та власні речі. Частково таку функцію складу можуть виконувати позашляховики та пікапи з закритим кузовом, але ж корисний об’єм та зручність його використання є незрівнянними – і явно на користь фургонів.
Крім того, фургон є найкращим варіантом автомобіля для евакуації поранених бійців. Так-так, звісно з переднього краю бойових дій людину можна забрати на будь-чому, що є зараз під рукою та може рухатись. Проте лише фургон/вен/універсал дозволяє облаштувати хоч якесь місце для надання першої медичної допомоги.
Отже, для чого використовується фургон, вен, універсал? Цей автомобіль використовується для транспортування вантажів/людей на багато кілометрів (від опорного пункту до тилового міста), зберігання речей та боєкомплекту, евакуації людей або медичної евакуації бійців.
Знову: можна довго мріяти про містки фургони-вени з повним приводом для ЗСУ – наприклад, Peugeot Traveller Dangel або Volkswagen Multivan/Transporter T6.1; але це штучні та дорогі автомобілі. Тому насправді «воюють» вживані 10-20-річні фургони – вони дешевші й в Європі можна щось знайти та привезти. До речі, не зайвими будуть й менші фургони-вени: вони все одно можуть надати достатньо простору. Серед найбільш доступних в Україні – відзначу, наприклад, автомобіль Renault Express. Такі автомобілі працюють на лінії з’єднання «тил-бойова зона» та використовуються як склад. Але лише зрідка висуваються на передній край ведення бойових дій: може не вистачити прохідності та й для цього є пікап. Або навіть…
Варіант 3: електропікап, електроквадроцикл
Навряд хтось одразу подумає про такий транспорт на війні, але насправді й він знаходить собі місце. Перш за все – для висування групи бійців ЗСУ від опорного пункту (це може бути укріплений блок-пост, бліндажі в посадках тощо) до місця виконання завдання/операції.
Зазвичай відстань висування на позицію складає кілька кілометрів, умовно максимум нехай буде 5-10 кілометрів. Тому запас ходу електричного транспорту на рівні 80-100 км цілком достатній. Та й висока швидкість не дуже важлива: все одно переміщення буде відбуватись швидше, ніж пішки. Особливо з урахуванням того навантаження, яке необхідно брати та нести на ногах з собою – а це може бути +20-30 кг на бійця або навіть більше. Загальної вантажності у 300-500 кг вистачить як для перевезення кількох людей та певного навантаження; також цього вистачить для евакуації поранених з «переднього краю».
Водночас електричний транспорт має неочікувані переваги. По-перше, це тиша під час роботи: немає звуку роботи двигуна внутрішнього згорання – отже, супротивнику буде важче помітити пересування групи за звуком. По-друге, це відсутність або мінімальний рівень теплового випромінювання: знову ж, немає тепла від двигуна внутрішнього згорання – отже, супротивнику буде важче помітити пересування групи тепловізором.
Неочікувані, але можливі варіанти використання електричного транспорту для ЗСУ; зазвичай – саме для висування групи від опорного пункту до місяця проведення спеціальної операції. Тут стане в пригоді щось, схоже на електричний пікап LUAZ або електричний квадроцикл HIMAKS. Насправді таких прикладів багато й за можливості ITC.ua буде розповідати про них детально.
Отже, то який автомобіль потрібен ЗСУ?
Давайте буду «капітаном очевидність» й одразу відповім: по-перше, потрібні нові автомобілі. Будь-який новий пікап – це краще, ніж 20-річний супертехно європейський, японський, американський пікап. Чому? Тому, що хоча б приблизно зрозуміла тенденція зношування деталей, появи несправностей, можливість критичного поламання. У вживаного автомобіля – це завжди лотерея, причому інколи з дуже непередбачуваним результатом, який може коштувати життя. Ми собі цього дозволити не можемо: гроші значать менше, ніж життя українців.
По-друге, потрібні масові автомобілі, у великих кількостях. Причому бажано, щоб в межах одного батальйону та бригади працювали автомобілі однакового бренду/моделі – це спрощує їх обслуговування та ремонт, нехай навіть методом технічного канібалізму. Нарешті, третє: розподіл автомобілів по вищезазначеним типам. Тут має все вирішувати керівництво певного підрозділу, групи, батальйону, бригади – в залежності від поставлених завдань. Оскільки в залежності від певних задач, може бути більша потреба в одних або геть інших автомобілях.
Нарешті, четверте. Якщо ви знаходитесь в тилу, то не забувайте – нашою задачею є необхідність забезпечення бійців «переднього краю» всім необхідним, включно з автомобілями. Отже, не забувайте донати!