Аральське море, колись одне з найбільших внутрішніх водойм планети, розташоване на території Узбекистану та Казахстану, зазнало катастрофічного зменшення своїх розмірів з 1960-х років. Водна поверхня, площа якої колись становила 68 тисяч квадратних кілометрів (26 тисяч квадратних миль), нині перетворилася на безжиттєву пустелю Аралкум. Це екологічне лихо позначилося на житті приблизно трьох мільйонів людей, які мешкають у прилеглих районах.
Про це розповідає ProIT
Екологічні наслідки висихання моря
До 2015 року Аральське море практично зникло, залишивши лише кілька невеликих водойм, загальна площа яких складає лише 8 тисяч квадратних кілометрів. Наразі на місці моря тягнеться безжиттєва біла пустеля, яка слугує трагічним нагадуванням про одну з найгірших екологічних катастроф сучасності.
Відзначено, що між 1984 і 2015 роками кількість атмосферного пилу в регіоні подвоїлася, з 14 до 27 мільйонів метричних тонн на рік. Токсичний пил, що поширюється на відстань до 800 кілометрів (500 миль) від колишнього моря, погіршує якість повітря та сприяє таненню прилеглих льодовиків, що посилює водну кризу в регіоні.
«Аральське море зникло, внаслідок чого навколишнє середовище зазнало серйозних змін, які вплинули на здоров’я людей та екосистему», — зазначив Ібрагім Тіао з ООН.
Причини та перспективи відновлення
Основною причиною цієї екологічної катастрофи є радянські іригаційні проєкти, які перенаправили річки Амудар’я та Сирдар’я для зрошення великих площ бавовняних полів. Іригаційні роботи тривали і після розпаду СРСР, що призвело до подальшого висихання моря. До 1990-х років Аральське море було розділене на дві частини, а колишні острови стали частиною суходолу.
Збільшення солоності залишків води перевищило солоність океанських вод, що призвело до вимирання більшості місцевих риб і знищення екосистеми. Наслідки цього краху позначилися на риболовецькій промисловості, залишивши багатьох людей без засобів до існування. Примітним свідченням колишньої величі моря є іржаві залишки рибальських суден, що збереглися в пустелі Аралкум.
На даний час уряди країн регіону, у співпраці з міжнародними організаціями, працюють над відновленням екосистеми колишнього дна моря та зменшенням розповсюдження токсичного пилу. Місцеві вчені досліджують можливість вирощування солестійких рослин, які здатні виживати в суворих умовах пустелі. Хоча вже досягнуто певних успіхів, подолати цю проблему буде непросто.
Трагедія Аральського моря є міжнародним попередженням про небезпечні наслідки ігнорування потреб екосистеми. Якщо не вжити термінових заходів для збереження природних водних ресурсів, людство ризикує зазнати подібних катастроф у глобальному масштабі.
