Астрономи з Університету Льєжа нещодавно відкрили дві нові екзопланети, одна з яких є суперземлею, а інша — субнептуном. Це відкриття стало можливим завдяки використанню транзитного супутника NASA TESS та спектрографа високої роздільної здатності HARPS – N, які допомогли виміряти орбіти, масу та щільність цих небесних тіл.
Про це розповідає ProIT
Обидві екзопланети обертаються навколо зірки TOI-1453, що знаходиться на відстані 250 світлових років від нашої планети. Ця зірка є частиною подвійної зоряної системи в сузір’ї Дракона і є меншою та холоднішою за Сонце. Хоча типи виявлених екзопланет досить поширені в нашій галактиці, подібних планет у Сонячній системі немає. Велику зацікавленість викликає склад та властивості атмосфери цих тіл.
«Ці дві планети представляють цікавий контраст у своїх характеристиках. TOI-1453 b — суперземля, трохи більша за нашу планету і, ймовірно, скеляста. Вона завершує повний оберт всього за 4,3 дні, що робить її дуже близькою планетою до своєї зірки. Навпаки, TOI-1453 c є субнептуном, приблизно в 2,2 рази більшим за Землю, але з надзвичайно малою масою всього 2,9 маси Землі. Це робить його одним із найменш щільних субнептунів, коли-небудь виявлених, що викликає сумніви щодо його складу», — розповідає астроном Ману Сталпорт з Університету Льєжа.
Для підтвердження відкриття вчені застосували два методи. Перший полягав у використанні транзитного методу через TESS для вимірювання розмірів та періоду обертання планет навколо материнської зірки, що призвело до незначного зменшення її яскравості. Другий метод передбачав вимірювання радіальної швидкості за допомогою спектрографа HARPS – N, що дозволило спостерігати зміни швидкості зірки TOI-1453 під впливом гравітаційного тяжіння двох екзопланет, що допомогло визначити їх масу та щільність.
«Усі ці спостереження показали, що TOI-1453 c надзвичайно легкий для свого розміру, що свідчить про те, що він може мати густу атмосферу, збагачену воднем, або склад, в якому переважає вода. Це робить його ідеальним кандидатом для майбутніх атмосферних досліджень. Розуміння їх формування та еволюції могло б дати підказки про розвиток планетних систем, включаючи нашу власну», — додав Ману Сталпорт.
Окрім того, обертання обох планет виявилося близьким до резонансу 3:2, коли на кожні три оберти внутрішньої планети зовнішня здійснювала практично два. Ці резонанси є природним наслідком орбітальної міграції, надаючи важливу інформацію про те, як планети розташовуються на своїх остаточних орбітах.
На думку астрономів, сучасні телескопи, такі як «Джеймс Вебб», можуть надати можливість детально проаналізувати атмосферу TOI-1453 c, визначивши його ключовий склад. Ця планета може мати багатий на водень атмосферний шар або містити воду.
Дослідження, в якому згадуються ці вражаючі відкриття, було опубліковане у журналі Astronomy & Astrophysics.