Відступ Великої армії Наполеона з території російської імперії у 1812 році став однією з найтрагічніших сторінок військової історії, яку довгий час пояснювали суворими погодними умовами та голодом. Однак сучасна наука змогла дати більш точну відповідь щодо справжніх причин масової загибелі солдатів.
Про це розповідає ProIT
Дослідження ДНК змінило уявлення про трагедію армії Наполеона
Новітні молекулярно-генетичні дослідження дозволили науковцям перейти від історичних припущень до конкретних доказів. Група вчених провела аналіз стародавньої ДНК, добутої із зубної пульпи тринадцяти солдатів, чиї останки були знайдені у масових похованнях у Вільнюсі (Литва) — важливому пункті відступу наполеонівських військ. Результати виявилися несподіваними: вчені не знайшли слідів Rickettsia prowazekii, бактерії, яка викликає висипний тиф, що раніше вважався головною причиною епідемій серед армії.
Замість цього дослідники виявили ДНК двох інших патогенів. У зразках були знайдені Salmonella enterica — збудник паратифозної гарячки, а також бактерія Borrelia recurrentis, що викликає поворотну гарячку.
“Цей смертельний коктейль із втоми, холоду та інфекційних хвороб пояснює катастрофічні втрати армії, надаючи точний молекулярний діагноз трагедії, що сталася понад два століття тому”.
Воші як невидимий ворог: значення відкриття Borrelia recurrentis
Особливо важливим виявилося виявлення Borrelia recurrentis, адже ця бактерія є збудником поворотної гарячки, яка передається через вошей. Хоча ця хвороба не завжди завершується смертю, вона викликає серію виснажливих нападів лихоманки, що значно послаблює організм. Умови під час відступу — масова скупченість, дефіцит гігієни, неможливість змінити одяг і суворий мороз — створили ідеальні умови для масового розмноження вошей і поширення інфекції.
Таким чином, науковий аналіз підтвердив, що крім холоду та голоду, солдати Наполеона потерпали від поєднання інфекційних хвороб: кишкової інфекції (паратифу) та системної, перенесеної вошами бактеріємії. Саме це комплексне ураження організму стало вирішальним фактором катастрофічних втрат армії Наполеона під час відступу 1812 року.
