Дослідники з Копенгагенського художнього музею зробили сенсаційне відкриття: скульптури Давньої Греції та Риму не лише розфарбовували, а й ароматизували. Цей факт змінює наше уявлення про давньосвітське мистецтво, надаючи новий вимір сприйняття античних статуй.
Про це розповідає ProIT
Ароматизація статуй у стародавньому світі
Археологи ґрунтували свої висновки на вивченні стародавніх текстів, зокрема творів римського філософа і оратора Цицерона, а також написів, знайдених у храмах Греції. Згідно з цими джерелами, статуї богів і богинь не просто сприймалися як витвори мистецтва — вони мали нагадувати живих істот.
Сенсаційні знахідки та їх значення
Цицерон згадував, що в сицілійському місті Сегеста статую богині Артеміди натирали ароматичними оліями та благовоніями. Написи на храмах острова Делос свідчать, що статуї там змащували парфумами із запахом троянд. Це вказує на те, що ароматизація була поширеною практикою у давньому світі.
Авторка дослідження Сесіль Бронс зазначає:
«Біла мармурова статуя не мала сприйматися як звичайний кам’яний об’єкт. Вона повинна була нагадувати справжнього бога чи богиню».
Це означає, що давні майстри прагнули не лише до візуальної, а й до багатосенсорної взаємодії із глядачами.
Раніше вчені вже встановили, що античні статуї були яскраво розфарбовані, хоча з часом фарба зникла, і нині вони сприймаються як білі. Нові дослідження додають ще один аспект: давні греки та римляни не лише розфарбовували статуї, а й насичували їх ароматами, створюючи ще більш реалістичний ефект.
Це відкриття допомагає глибше зрозуміти культуру та естетику стародавнього світу. Використання ароматів перетворювало статуї не лише на мистецькі об’єкти, а на важливу частину сакральних ритуалів та уособлення божественного. Це також підкреслює багатогранність підходу давніх майстрів до створення образів богів і героїв.
Таким чином, давньогрецькі та римські статуї були не просто зоровими символами — вони зачіпали ще й нюхове сприйняття, що робило їх ще більш реалістичними та впливовими для сучасників.
