У зоопарку Боваль, що розташований у Франції, з’явилося на світ дитинча рідкісної золотистої кирпаносної мавпи (Rhinopithecus roxellana). Це стало першим задокументованим випадком народження цього виду приматів за межами Азії, що вже вважається важливою подією для збереження біорізноманіття.
Про це розповідає ProIT
Символ Китаю та природні особливості
Золотисті кирпаносні мавпи є символом дикої природи Китаю, де вони прирівнюються за значущістю до великих панд. Їхнє природне середовище – це високогірні ліси центрального і південно-західного Китаю, де вони мешкають на висотах до 3400 метрів. Примати вражають яскравим помаранчевим хутром, блакитним обличчям і вкрай коротким носом. Остання особливість – еволюційна адаптація, що допомагає уникати обмороження у суворих горах.
Історична подія для збереження виду
До цього часу золотисті кирпаносні мавпи успішно розмножувалися лише у зоопарках Китаю та окремих країнах Азії – зокрема, у Японії й Південній Кореї. Французьким спеціалістам вдалося створити оптимальні умови для цього делікатного виду, що підтверджує народження маляти у пари самки Квай-Лу та самця Дані. За словами працівників зоопарку, самка проявляє турботливу поведінку, а новонароджене мавпеня добре себе почуває. Спочатку їхнє хутро темніше, але з віком набуває характерного золотистого кольору.
Золотисті кирпаносні мавпи офіційно визнані видом, що перебуває під загрозою зникнення, і внесені до Червоного списку МСОП. Основними факторами ризику залишаються знищення середовища існування та роздроблення лісів. Поповнення популяції у Франції – це важливий крок до створення резервної генетичної бази поза межами Китаю, що дає шанс на виживання виду у випадку епідемій чи природних катастроф у його рідних ареалах.
«Ми неймовірно горді бути частиною цієї міжнародної програми збереження. Кожне таке народження — це крок до того, щоб майбутні покоління могли бачити цих дивовижних створінь не лише на фотографіях», — зазначають у ZooParc de Beauval.
Виникає питання: чи є утримання рідкісних тварин у зоопарках єдиною реальною можливістю забезпечити їхнє майбутнє та уникнути зникнення виду?