Велетенську кам’яну стіну довжиною в кілометр, ймовірно, збудували 11 000 років тому і використовували для полювання на оленів.
У 2021 році Якоб Гірсен, геофізик з Інституту досліджень Балтійського моря імені Лейбніца, взяв своїх студентів на навчання до узбережжя Балтійського моря. Група використовувала багатопроменеву гідролокаційну систему, щоб нанести на карту морське дно на відстані близько 10 км від берега. Згодом, під час аналізу зображень вже у лабораторії, Гірсен помітив дивну структуру, яка, здавалося, була створена штучно.
Подальші дослідження показали, що подібна до стіни конструкція була побудована людьми 11 000 років тому і використовувалася для полювання на оленів (фактично стадо заганяли таким чином в глухий кут).
Згідно зі статтею, опублікованою в Proceedings of the National Academy of Sciences, стіну прозвали «Blinkerwall» — і це, мабуть, найдавніша мегаструктура Європи.
Ще у 1920 роках аерофотознімки показали наявність великих мегаструктур у формі кам’яних стін у пустелях Азії та Близького Сходу, які, на думку більшості археологів, використовувалися для загону та лову диких тварин. Станом на 2018 рік ідентифіковано понад 6000 подібних конструкцій, хоча розкопані лише деякі.
За словами Гірсена, такі мегаструктури майже невідомі в Європі, тому що вони просто не пережили наступні тисячоліття. Хоча басейни Балтійського моря, які включають Мекленбурзьку затоку, де геофізик і зробив своє важливе відкриття, як відомо, містять щільну популяцію затоплених археологічних пам’яток, які надзвичайно добре збереглися.
На 3D-знімках, зроблених незабаром після знахідки, видно акуратний ряд каміння, що утворює стіну заввишки менш як 1 метр. Десяток великих кількатонних валунів розташовані з певними інтервалами та з’єднані близько 1600 меншими, 100-кілограмовими. Довжина стіни — 971 метр.
З огляду на ретельно розміщення каменів дослідники прийшли до висновку, що стіна не утворилася внаслідок природних процесів (таких як рух льодовика чи цунамі) — ймовірніше за все, її побудували люди приблизно 11 000 років тому (хоча відсутність кам’яних інструментів чи інших артефактів ускладнює датування).
Команда Гірсена прийшла до висновку, що, можливо, регіон був вкритий льодовим покривом, а підвищення рівня моря призвело до того, що споруда занурилась у воду.
Дослідники припускають, що стіна мала призначення «пустельних повітряних зміїв» — рукотворних кам’янистих структур, які використовувалися для масового полювання на стада диких тварин (подібні до тих, що були знайдені в Азії та на Близькому Сході). Зазвичай конструкція складається з двох стін, які утворюють V-подібну форму — тож, ймовірно, під осадом на морському дні прихована й друга частина Blinkerwall.
Джерело: Ars Technica