Вчені з Центру глибоководних досліджень Міндеру-УВА встановили новий рекорд, зафіксувавши найглибше з усіх відомих науці хребетних – рибу-равлика з роду Pseudoliparis на надзвичайній глибині 8336 метрів у жолобі Ізу-Огасавара, що на західному краю Тихого океану. Це відкриття не лише перевищило попередній рекорд у 8178 метрів, а й визначило можливі фізіологічні межі виживання риб у подібних екстремальних умовах.
Про це розповідає ProIT
Еволюція та адаптація життя на глибинах океану
Жолоб Ізу-Огасавара, де було виявлено рекордну рибу, виявився найтеплішим серед ультраглибоких западин. На відміну від Маріанської западини – найглибшої точки планети, яка характеризується холоднішими водами, у жолобі Ізу-Огасавара температура води трохи вища завдяки впливу глобальних океанічних течій. Це невелике підвищення температури, як припустили дослідники судна DSSV Pressure Drop, може суттєво впливати на можливості життя у надглибоких зонах. Гіпотеза підтвердилася: окрім відеофіксації риби на рекордній глибині, один екземпляр Pseudoliparis belyaevi було фізично виловлено на 8022 метри.
“Ця подія відбулася не у знаменитій Маріанській западині, а в жолобі Ізу-Огасавара, розташованому на західному краю Тихого океану. Істотою, що побила попередній рекорд (8178 метрів), виявився невідомий науці вид риби-равлика з роду Pseudoliparis”.
Життя у надглибоких водах: екологія середовища
Важливу роль у підтримці життя на такій глибині відіграє не лише температура, а й доступність їжі. Район навколо Японії славиться високою біологічною продуктивністю, завдяки чому утворюється рясний “морський сніг” – органічні залишки, що опускаються з поверхні океану. Цей матеріал забезпечує їжею популяції дрібних ракоподібних, які, у свою чергу, стають кормом для риб-равликів. Примітно, що переважна більшість риб-равликів зазвичай мешкає на мілководді, тому їхня здатність пристосовуватися до екстремальних глибин є унікальним еволюційним досягненням.
Професор Алан Джеймісон зазначає, що оскільки на Землі немає тепліших жолобів такої глибини, гранична позначка у 8336 метрів, ймовірно, є максимальною фізіологічною межею для виживання риб у Світовому океані.
