Чорні діри — одні з найпотужніших сил у Всесвіті, на які вперше вдалось поглянути лише у 2019 році, коли команда Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope) опублікувала знімок M87. Нині вчені запропонували ще детальніше її зображення, створене за допомогою додаткового телескопа та незалежних даних за 2018 рік.
Насправді оригінальне зображення M87 — серця гігантської еліптичної галактики Мессьє 87, яка розташована на відстані 55 мільйонів світлових років від Землі — зробили ще у 2017-му (просто обробка даних зайняла багато часу) за допомогою масиву з восьми телескопів, розташованих у різних місцях (включно з Чилі та Антарктидою). Результат вийшов дещо нечітким, але таки показав очікуваний «пончик» з чорною дірою в центрі та акреційним диском.
Вже за рік команда EHT створила ще одне зображення з використанням на той час щойно запущеного додаткового телескопа в Гренландії й нових методів аналізу (масив Телескопа горизонту подій також був оновлений для спостереження в чотирьох діапазонах частот близько 230 ГГц, порівняно з лише двома діапазонами у 2017 році) — і результат вийшов чіткішим. Більше різке та яскраве зображення чітко демонструє ефекти Доплера/Ейнштейна, через які чорна діра виглядає яскравішою з одного боку. Ця яскрава пляма фактично змістилася вправо приблизно на 30º, якщо порівняти обидва зображення.
«Найбільша зміна — те, що пік яскравості зміщується — ми передбачили це, коли опублікували результати у 2019 році», — сказав доктор Брітт Джетер. «Хоча загальна теорія відносності стверджує, що розмір кільця має залишатися досить постійним, випромінювання від безладного акреційного диска навколо діри призведе до того, що найяскравіша частина кільця буде коливатися навколо спільного центру. Кількість коливань, які ми бачимо, дасть змогу перевірити наші теорії щодо магнітного поля та плазмового середовища навколо чорної діри».
Нові спостереження EHT заплановані на першу половину 2024 року — вчені хочуть створити перше «відео» чорної діри аби відобразити її хаотичні рухи. Як і раніше, для отримання остаточного результату може знадобитися кілька років (і участь багатьох вчених).
У колаборації EHT беруть участь понад 300 дослідників з Африки, Азії, Європи, Північної та Південної Америки. Задіяні окремі телескопи: Великий міліметровий радіотелескоп Атаками (ALMA), телескоп Atacama Pathfinder Experiment, 30-метровий телескоп IRAM, обсерваторія IRAM NOEMA, телескоп Джеймса Клерка Максвелла (JCMT), Великий міліметровий телескоп (LMT), Субміліметровий масив (SMA), Субміліметровий телескоп (SMT), Південнополюсний телескоп (SPT), Обсерваторія Кітт-Пік і Гренландський телескоп (GLT).
«Ніжний гігант»: астрофізики опублікували перше в історії зображення чорної діри Стрілець А* у центрі нашої галактики