Два орбітальні апарати, розроблені Європейським космічним агентством (ESA), уперше провели штучне затемнення Сонця безпосередньо на орбіті. Це стало значним проривом у дослідженні сонячної корони, найзагадковішої та найрозрідженішої частини атмосфери нашої зірки, яка суттєво впливає на формування космічної погоди та виникнення сонячних бур.
Про це розповідає ProIT
Унікальна місія Proba-3: як створили штучне затемнення
В рамках місії ESA Proba-3 два супутники були оснащені спеціальними приладами — коронографом та окультером. Вони були синхронізовані з надзвичайною точністю: відстань між апаратами становила 150 метрів, яку вони підтримували автономно протягом кількох годин без прямого керування із Землі. Завдяки 1,4-метровому диску окультера на одному супутнику вдалося створити тінь діаметром 8 см на оптичному коронографі ASPIICS другого супутника. Це дало змогу отримати унікально чіткі зображення сонячної корони — області, яку складно дослідити під час природних затемнень через їхню рідкість та коротку тривалість.
«Кожне повне зображення, що охоплює область від закритого Сонця до краю поля зору, складається з трьох зображень. Різниця між ними полягає лише в часі експозиції, що визначає, як довго апертура коронографа піддається впливу світла. Поєднання трьох зображень дає нам повне уявлення про корону», — пояснює головний дослідник коронографу ASPIICS Андрій Жуков з Королівської обсерваторії у Бельгії.
Штучне сонячне затемнення за допомогою супутників можна організовувати кожні 19,6 годин, і воно може тривати до 6 годин. Це значно довше, ніж природні затемнення, які тривають лише кілька хвилин і трапляються раз чи двічі на рік.
Технологічні можливості й перспективи для науки
Успіх місії забезпечила високоточна система позиціонування, створена в межах Програми загальної підтримки технологій ESA. Вперше в історії супутники виконали точне вирівнювання у повністю автономному режимі.
«Використання двох космічних апаратів для формування одного гігантського коронографа в космосі дозволило нам відобразити внутрішню корону з дуже низьким рівнем розсіяного світла в наших спостереженнях, як ми очікували. Хоча ми все ще знаходимося на етапі введення в експлуатацію, ми вже досягли польоту в строю з безпрецедентною точністю», — підкреслив керівник місії Демієн Галано.
Окрім коронографа, супутники також обладнані цифровим абсолютним радіометром (DARA) для вимірювання повної енергії Сонця та тривимірним енергетичним електронним спектрометром (3DEES), який фіксує електронну активність у радіаційних поясах Землі. Науковці вже працюють над розширенням можливостей для спостереження за затемненнями та інтеграцією отриманих даних у моделі прогнозування сонячної активності й космічної погоди з підвищеною точністю.
