Представники британської компанії Magdrive оголосили про розробку супутника, здатного переробляти твердий метал на паливо для власного використання. Засновники стартапу вважають, що в майбутньому їхня технологія може бути використана для очищення навколоземної орбіти від космічного сміття.
Про це розповідає ProIT
Компанія створила нову рушійну систему під назвою Warlock, яка функціонує на принципі іонізації твердого металу. Цей підхід відрізняється від традиційних електричних двигунів, які генерують струм за рахунок іонізації газу під тиском.
«Хімічний двигун має дуже високу тягу, але його ефективність – або милі на галон, якщо хочете – дуже низька. З іншого боку, сучасні електричні силові установки мають абсолютно протилежні характеристики. Вони мають дуже низьку тягу, але чудову ефективність, чудові милі на галон. Ми створюємо першу систему такого роду, яка має найкраще з обох сторін. Це електрична тяга, але вона має суттєве підвищення тяги зі зменшенням об’єму та маси», – зазначив засновник Magdrive Марк Стокс.
Наразі система стартапу може використовувати мідь як джерело енергії, проте вона ще не готова до багаторазового використання. У компанії планують у майбутньому застосовувати виведені з експлуатації супутники та інше космічне сміття як паливо. Це може значно зменшити вагу космічного апарату, оскільки йому не потрібно буде брати з собою додаткові баки з пальним. На думку Стокса, це зробить космічні пуски більш економічно доцільними.
«Супутники, які виведені з експлуатації, некеровані та часто перекидаються, що надзвичайно ускладнює їх пошук. Щоб їх захопити та захистити, потрібне складне маневрування, а ця технологія все ще знаходиться в зародковому стані», – зауважив доцент кафедри астронавтики Саутгемптонського університету Мін Кван Кім.
Компанія Magdrive планує представити перший прототип своєї системи вже в червні цього року. Проте, замість використання космічного сміття, у рамках презентації прототип буде іонізувати твердий метал.
«Ми створюємо стандартизовану частину апаратного забезпечення, яка може розміститися на борту будь-якого супутника – тобто практично будь-кого в усій космічній галузі. Це включає різноманітні програми, від спостереження Землі до обслуговування супутників і зв’язку», – додав Марк Стокс.
Проте, навіть це рішення не є досконалим. Існує ризик забруднення поверхні, що може швидко погіршити загальну продуктивність системи. Атомна кристалічна структура самого металу також може змінюватись, що вплине на його ефективність у якості пального.
Ракети з двигунами на ядерному синтезі можуть з’явитися вже за кілька років, оскільки над цим активно працюють науковці.
