Американські дослідники з Єльського університету розпочали амбіційний проєкт, спрямований на тестування квантового зв’язку у вільному просторі. За допомогою лазерів вчені планують запустити кубіти над протокою Лонг-Айленд.
Про це розповідає ProIT
Згідно з інформацією, три лазерні промені, що виходять з телескопа, розташованого на вершині вежі Клайн, будуть спрямовані через протоку на відстань приблизно 43,5 км. На протилежному березі їх вловить аналогічний телескоп на даху лікарні в Університеті Стоуні-Брук.
Проєкт під назвою Quantum Laser Across the Sound має на меті розширити можливості передачі та отримання квантової інформації, а також продемонструвати потенціал майбутніх інфраструктур для квантових обчислень. Телескоп на вершині вежі Клайн буде відправляти заплутані фотони на відстань 43,4 км через протоку.
«Ми хочемо обмінюватися квантовою інформацією, щоб показати, що зв’язок можливий через вільний простір», — зазначає професор електротехніки та обчислювальної техніки Хонг Тан.
Після успішного тестування вчені планують перевірити цю технологію у різних застосунках, зокрема в галузі квантової криптографії, високоякісної астрономічної зйомки та виявлення частинок високої енергії. Дослідники підкреслюють, що вибрані місця реалізації проєкту є унікальними, оскільки в США не так багато таких локацій, де водойма розділяє два великі дослідницькі центри.
У рамках проєкту вчені генеруватимуть пари заплутаних фотонів, які будуть випущені через затоку. Важливо зазначити, що традиційні квантові мережі зазвичай використовують оптоволокно, проте в ряді випадків його використання може виявитися недоцільним через географічні обмеження. Окрім того, оптоволокно не підходить для зв’язку із супутниками або ізольованими островами.
Завдяки оптичним технологіям в міських умовах науковці сподіваються здійснити передачу квантової інформації у вільному просторі. Проте даний метод також має свої недоліки, оскільки він залежить від погодних умов.
«Вони пролітають 44 кілометри відкритим простором, що означає велике згасання повітря, дифракцію, турбулентність, а також можливий дощ», — коментує один з учасників проєкту, студент Мейсон Абрелл.
