Усі форми життя на нашій планеті виконують важливі функції для підтримки екосистем і біорізноманіття. Подібно до того, як у людському організмі клітини виконують різні функції для збереження життєздатності, так і наша планета, виступаючи єдиним живим організмом, потребує злагодженої роботи усіх своїх частин. Проте антропогенна діяльність призводить до серйозних збоїв у цій системі.
Про це розповідає ProIT
Близько 70% поверхні Землі займають морські екосистеми, де мікроорганізми складають приблизно 90% загальної біомаси морських мешканців. Ці мікроорганізми, фіксуючи вуглець та азот, грають ключову роль у формуванні харчового ланцюга. Вони поглинають величезну кількість вуглецю, що робить їх важливими для контролю рівня вуглекислого газу в атмосфері.
Вплив глобального потепління на морські екосистеми
Температурні зміни в океанах, викликані глобальним потеплінням, спричиняють зменшення щільності води, розшарування та підкислення, що негативно впливає на змішування водних мас і вертикальну термохалінну регуляцію. Це зменшує доступ поживних речовин для мікроорганізмів, що, в свою чергу, погіршує їхню здатність поглинати вуглець.
Науковці зазначають, що кількість води у відкритому океані з нульовим вмістом кисню зросла у понад чотири рази за останні півстоліття, а в прибережних районах цей показник зріс більш ніж у десять разів. Низький вміст кисню уповільнює ріст морських організмів і призводить до деградації мікроорганізмів, які є основними фіксаторами вуглецю.
Небезпеки цвітіння водоростей та токсини
Однією з найбільших загроз є цвітіння водоростей, викликане надмірним скиданням поживних речовин, таких як азот і фосфор. Це, в свою чергу, призводить до утворення червоних припливів, які стають звичним явищем у багатьох частинах світу, включно з Чорним морем та узбережжям США. Ці водорості, зокрема динофітові, виробляють токсини, які накопичуються в організмах морських тварин і можуть впливати на здоров’я людей.
«Токсини, які вони виробляють, накопичуються у тканинах молюсків, риб та інших морських тварин, а потім у якості їжі можуть потрапити на стіл до людей, викликаючи цілу низку уражень, від шлунково-кишкових розладів до серйозних неврологічних порушень.»
Не менш небезпечні ціанобактерії, які також здатні виробляти токсини і впливають на якість води. Їхнє масове розповсюдження призводить до загибелі водних екосистем, оскільки вони блокують проходження сонячного світла, необхідного для фотосинтезу.
З огляду на ці виклики, важливо вжити заходів для оптимізації людської діяльності та збереження природних ресурсів, адже в нинішніх умовах продовження антропогенного впливу може призвести до катастрофічних наслідків як для екосистем, так і для людства.
