Мухомор зелений, відомий також як бліда поганка (Amanita phalloides), вважається найсмертоноснішим грибом у світі. Цей вид є основною причиною смертей від отруєння грибами в багатьох країнах, складаючи близько 90% випадків. Навіть невелика кількість його споживання може призвести до серйозних ушкоджень печінки та нирок.
Про це розповідає ProIT
Історія вбивств і небезпека плутанини
Історично цей гриб використовувався як знаряддя вбивств протягом тисячоліть. За легендою, римський імператор Клавдій став жертвою отруєння, коли його дружина Агриппіна підмішала бліду поганку до його улюбленої страви. Також відомо, що війна за австрійську спадщину у XVIII столітті почалася після смерті імператора Священної Римської імперії Карла VI, який, як вважають, випадково з’їв отруйні гриби. Ці приклади підкреслюють небезпеку неправильної ідентифікації грибів.
Бліда поганка надзвичайно схожа на інші їстівні гриби, зокрема на гриб Цезаря. Її шапка може мати відтінки зеленого, коричневого та білого кольорів, що ускладнює її розпізнавання. Недосвідчені грибники можуть легко сплутати цей небезпечний гриб з іншими, що веде до тяжких отруєнь.
Розповсюдження та токсичність
Мухомор зелений походить з Європи, але був поширений людьми по всьому світу. Його міцеліум розвивається на коренях різних дерев, тому гриб потрапив до Америки та Океанії разом з імпортованими рослинами. Нещодавно в Австралії жінка стала підозрюваною у вбивстві після того, як її страва з дикими грибами призвела до госпіталізації чотирьох людей, троє з яких загинули.
Amanita phalloides зростає в Україні, зустрічаючись в листяних та змішаних лісах, особливо під дубами та буками. Цей отруйний гриб плодоносить з літа до пізньої осені, і через його зовнішню схожість з їстівними видами часто відбувається отруєння.
Смертельність мухомора зеленого обумовлена токсином α-аманітином, який викликає загибель клітин у печінці та нирках. Споживання навіть незначної кількості може призвести до блювоти, діареї та болю в животі, після чого можуть початися відмови життєво важливих органів. Часто це закінчується комою і смертю, але своєчасне лікування, яке включає діаліз та трансплантацію органів, може врятувати життя.
На жаль, наразі не існує протиотрути для α-аманітину. Проте вчені нещодавно виявили ключовий білок STT3B, який, ймовірно, відіграє важливу роль у летальності цього токсину, що відкриває перспективи для розробки ефективних лікувальних засобів.
