Дискусії про причини глобальної зміни клімату та її майбутні сценарії не припиняються. Багато вчених, зокрема з Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), вважають, що основною загрозою є антропогенні викиди парникових газів. Однак нові дослідження, проведені Інститутом природних ресурсів Фінляндії, пропонують розглянути цю проблему з іншої перспективи. Дослідники вважають, що клімат Землі завжди перебував у ритмі Сонця, і що найближчими десятиліттями можливе настання періоду похолодання, схожого на малий льодовиковий період.
Про це розповідає ProIT
Науковці стверджують, що сучасні моделі кліматичних змін недостатньо враховують важливі природні фактори, зокрема цикли сонячної активності. У своєму дослідженні вчені застосували інноваційний підхід, поєднавши вейвлет-аналіз та нейромережі з довготривалою короткостроковою пам’яттю (LSTM), для прогнозування кліматичних змін в Євро-Арктичному регіоні протягом двадцятого століття. В основі їхнього дослідження, опублікованого в журналі Geosciences, лежить аналіз унікальних даних: наддовгої хронології річних кілець сосни звичайної, створеної з кількох тисяч зразків дерев з субарктичних регіонів Фінляндії, що охоплює понад сім з половиною тисяч років.
Вивчення цієї багатотисячолітньої фінської хронології дозволило виявити значний вплив сонячних циклів на клімат Північної півкулі. Використовуючи нейромережі LSTM, вчені прогнозують, що між 2063 та 2073 роками може статися різке скорочення приросту деревних кілець у субарктичних сосен. Цей показник, за їхньою оцінкою, буде свідчити про майбутнє похолодання, яке викликане наближенням головного сонячного мінімуму, аналогічного періоду Маундера (1645-1715 роки), коли активність Сонця знизилася на третину, що призвело до значного похолодання в Європі.
«Цей майбутній мінімум активності Сонця призведе до зниження температури, пов’язаного з циклічністю сонячної активності, яка колись викликала замерзання річок та “крижаних ярмарків” на Темзі в Лондоні», – зазначають науковці.
Чому ж сонячні цикли впливають на клімат Землі? Це не лише зміна інтенсивності випромінювання. Вчені пояснюють, що ультрафіолетові сплески на Сонці можуть руйнувати озон, потоки галактичних космічних променів впливають на формування хмарності, а потоки космічного пилу можуть змінювати склад атмосфери. Всі ці фактори, разом з довготривалими орбітальними циклами Землі, створюють складну систему кліматичних «гойдалок». На жаль, сучасні метеорологічні дані охоплюють лише кілька століть, що є недостатнім для виявлення та аналізу цих багатовікових природних ритмів. Дослідження річних кілець дерев, які зберігають інформацію про кліматичні умови, температури та сонячну активність, може допомогти заповнити ці прогалини.
Однак, настання головного сонячного мінімуму може і уповільнити загальну тенденцію глобального потепління, викликану антропогенними факторами, а також призвести до екстремальних зимових умов, різких погодних коливань та негативно позначитися на сільському господарстві. Для Арктичного регіону прогнозується подальше скорочення площі льодового покриву, що може відкрити нові морські торгові маршрути, але водночас загрожує тендітній північній екосистемі та традиційному способу життя корінних народів Півночі.
Науковці, які проводили дослідження, підкреслюють важливість врахування сонячної активності як кліматичного фактора. Моделі МГЕЗК, що прогнозують значне потепління до 2100 року, залишаються актуальними, проте природні цикли можуть суттєво коригувати ці прогнози. Вчені зазначають, що Сонце вже увійшло у фазу зниженої активності, яка триватиме приблизно з 2020 по 2053 рік, а наслідки цієї зміни будуть відчутні через десятиліття, потенційно призводячи до похолодання в період 2063-2073 років.
