Наша історія, Homo sapiens, — єдиний живий представник племені гомінінів, є складною та заплутаною. Вона схожа на дерево, в якому частина гілок давно висохла, а інші досі викликають чимало суперечок. Кожне нове відкриття постачає нові таємниці: ким були наші предки, як вони існували та чи справді можуть вважатися «нами»?
Про це розповідає ProIT
Дивовижні предки людства
Серед безлічі видів, які колись населяли Землю, є деякі, які досі залишають учених у розгубленості. Від Ardipithecus ramidus до Homo georgicus — наші давні родичі являють собою справжню різноманітність.
Ardipithecus ramidus – це базальний гомінін, що жив приблизно 4,5 мільйона років тому на території сучасної Ефіопії. Його описали лише у 2009 році, хоча досі відомо про більше ніж 100 викопних зразків. Цей вид мав здатність пересуватися на двох ногах, але зберігав багато рис, притаманних мавпам.
Homo gautengensis – викопний череп, знайдений у Південній Африці у 1977 році, викликав неоднозначну реакцію. Антрополог Даррен Курно вважає його окремим видом, проте багато вчених залишаються скептичними, вважаючи, що це лише варіант Homo erectus.
Homo georgicus, що жив 1,85 мільйона років тому на території Грузії, вважається найдавнішою людиною, знайденою поза Африкою. Відкриття у 1991 році викликало суперечки серед науковців: чи є це ранній Homo erectus, чи окремий вид? Нещодавнє генетичне дослідження навіть припускає, що серед знайдених решток можуть бути два різні види.
Складна еволюція людства
Знайдений у 1935 році череп Homo helmei довгий час вважався окремим видом. Сьогодні фахівці вважають його раннім представником Homo sapiens, який жив близько 350 тисяч років тому.
Денисівці, загадкова гілка нашого родоводу, мають лише кілька знайдених кісток, але дослідження припускають, що численні викопні рештки можуть також належати їм. Наприклад, Homo longi або «Людина-дракон» – череп із Китаю, віком близько 150 тисяч років, має незвичайні риси та великі зуби, часто пов’язується з денисівцями, хоча без ДНК це лише припущення.
Крім того, Homo juluensis, відкритий у 2024 році в Китаї, також може бути близьким до денисівців, але це ще предмет подальших досліджень.
У нашому родоводі представлені не лише прямі лінії, а й складні сплетіння видів, які з’являлися, зникали та змішувалися. Історія людства значно глибша та різноманітніша, ніж ми звикли вважати. І, ймовірно, безліч загадкових «загублених родичів» ще чекають на своє відкриття під шарами землі.
