Вчені з Масачусетського університету в Амхерсті у свіжому дослідженні встановили, що запаси прісної води у так званому
Про це розповідає ProIT
«літієвому трикутнику»
в країнах Південної Америки виявилися у 10 разів меншими, ніж вважалося раніше.
Дослідники застосували спеціально розроблену модель, яка показала, що надходження прісної води в цій зоні значно нижче, що несе ризики для місцевих екосистем та корінного населення. «Літієвий трикутник» охоплює Чилі, Аргентину та Болівію, на які припадає більше половини світових запасів літію.
Недостатність води та екологічні загрози
Згідно з висновками науковців, існуючі моделі для оцінки запасів прісної води і впливу видобутку літію на екологію мають суттєві недоліки. У дослідженні, опублікованому у журналі Communications Earth & Environment, зазначається, що ці моделі переоцінюють доступні запаси води більше ніж у 10 разів.
Очікується, що протягом наступних десятиліть, у зв’язку з переходом на відновлювальні джерела енергії, попит на літій зросте у 40 разів. Як вказує старший автор дослідження, професор геофізичних наук Девід Баутт, літій є найлегким металом, котрий не залишається у твердій формі. У
«літієвому трикутнику»
цей метал переважно знаходиться у шарах вулканічного попелу, які легко взаємодіють з водою.
Аналіз водних басейнів
Дослідження охоплювало 28 водних басейнів у
«літієвому трикутнику»
, які розташовані в посушливих і віддалених гірських районах Анд. Загальна площа території, де відбувається видобуток літію в Південній Америці, становить 257,495 тисяч квадратних кілометрів, але лише кілька датчиків і станцій моніторингу можуть відстежувати такі фактори, як потік і опади.
За словами Девіда Баутта, розуміння гідрології та клімату в цьому регіоні є складним завданням. Для отримання точних оцінок вчені використовували глобальні моделі водних запасів. Вони виявили, що запаси прісної води, яка стікає в басейни, становлять приблизно 90–230 мм на рік. Однак їхні власні розрахунки показали, що реальні запаси є значно нижчими — від 2 до 33 мм на рік, з середнім показником лише 11 мм на рік.
Зміни в методах видобутку літію також становлять загрозу. Замість традиційного випаровування розсолу, все частіше застосовується технологія прямого вилучення метала, що вимагає ще більшого споживання води. Більше ніж 56% підприємств, що займаються видобутком літію, переходять на метод прямого вилучення, який використовується з у 10 разів більшим споживанням води.
