Унікальний снігопад, що цього тижня випав у пустелі Атакама на півночі Чилі, призвів до тимчасового припинення роботи одного з найсучасніших астрономічних об’єктів світу — радіотелескопа ALMA. Незвичне погодне явище, яке може свідчити про кліматичні зміни, змусило обсерваторію активувати протокол «режиму виживання» для захисту обладнання від екстремальних умов.
Про це розповідає ProIT
Снігопад паралізував роботу обсерваторії ALMA
Сніг вкрив частину пустелі, де річна кількість опадів зазвичай не перевищує 2,5 см. Тут, на висоті 2 900 метрів, розташована база підтримки операцій ALMA. Снігопад став настільки потужним, що з 26 червня наукові дослідження довелося зупинити. Останній раз подібне явище спостерігали на цій висоті понад десять років тому, хоча на ще більшому плато Чахнантор (5 104 м) сніг буває лише кілька разів на рік.
Цього року атмосферна нестабільність принесла в регіон сильний сніг і вітер, про що оголосило чилійське метеорологічне управління. Стихія спричинила не лише снігопад, а й паводки, пошкодження майна, перебої з електрикою, зсуви та закриття шкіл у північних районах країни.
“Станом на п’ятницю ALMA повідомляла, що снігова буря продовжується над плато Чахнантор, тому наукові операції залишаються призупиненими для захисту антен від екстремальних погодних умов. Рано вранці в четвер обсерваторія активувала протокол безпеки ‘режим виживання’. Окрім снігопаду, температура опустилася до -12°C, а з урахуванням вітру відчувалася як -28°C, що значно ускладнювало роботу у високогірному таборі”.
ALMA: міжнародний науковий проект під загрозою погодних аномалій
В рамках протоколу безпеки всі 66 антен ALMA були спрямовані за вітром, щоб убезпечити їх від пошкоджень через снігові маси та пориви. Після закінчення негоди фахівці мають провести огляд кожної антени, перш ніж відновити дослідницьку діяльність. Водночас саме після подібних холодних опадів спостерігаються найкращі умови для проведення радіоастрономічних вимірювань, оскільки знижується вологість повітря.
ALMA — міжнародний астрономічний комплекс, оснащений 66 прецизійними антенами, що дозволяє йому працювати навіть у дуже суворих погодних умовах. Однак зупинка роботи через снігопад ставить питання про готовність сучасної науки до нових кліматичних викликів. У звичайні роки в Атакамі випадає від 1 до 15 мм опадів, а деякі райони не бачать дощу чи снігу роками.
Чи може така аномалія стати частішою? Кліматолог Рауль Кордеро з Університету Сантьяго вважає, що поки зарано прямо пов’язувати неочікуваний сніг з глобальними кліматичними змінами. Проте наукові моделі свідчать, що навіть у надзвичайно сухих регіонах опади можуть почастішати. Питання про те, чи бачимо ми перші ознаки глибших змін клімату в пустелі, залишається відкритим.
