«Вітрувіанська людина» Леонардо да Вінчі, створена близько 1490 року, продовжує відкривати нові наукові сенсації навіть через понад п’ять століть після появи. Останнє дослідження проливає світло на причини вибору унікальних пропорцій цієї ілюстрації, яка стала символом ідеального людського тіла.
Про це розповідає ProIT
Геометрична загадка та рівносторонній трикутник
Лондонський стоматолог Рорі Мак Суїні заявив, що розгадав головну таємницю «Вітрувіанської людини», виявивши прихований рівносторонній трикутник у її промежині. На думку дослідника, саме цей елемент містить ключ до розуміння геніального геометричного підходу да Вінчі, який значно випередив свою епоху. Малюнок частково натхненний працями римського архітектора Вітрувія, який вважав, що ідеальні людські пропорції вписуються у квадрат і коло. Квадрат у да Вінчі відображає хрестоподібну позу з витягнутими руками й ногами, а коло — з піднятими руками та розведеними ногами. Раніше дослідники припускали, що основою пропорцій є «золотий перетин», однак точні вимірювання часто не збігалися з цією теорією.
Власні розрахунки Мака Суїні показали, що розмах ніг та висота пупка на малюнку утворюють співвідношення близько 1,64–1,65, що майже ідентично тетраедричному співвідношенню 1,633. Ця геометрична характеристика була офіційно описана лише у 1917 році й використовується для визначення найщільнішого пакування сфер, наприклад, у формі піраміди з чотирьох куль. Відношення висоти до основи таких структур і складає 1,633.
Гармонія тіла та універсальні закони природи
Значення цієї закономірності Мак Суїні підтвердив аналогіями з медицини: у стоматології існує так званий трикутник Бонвілла, що визначає оптимальне розташування щелепи, і його співвідношення також дорівнює 1,633. Науковець припускає, що тетраедрична геометрія може бути фундаментальною не лише для організації кристалів чи мінералів, а й для всієї анатомії людини. Такі принципи, на його думку, сприяють максимальній механічній ефективності біологічних структур.
Таким чином, Леонардо да Вінчі, створюючи «Вітрувіанську людину», міг інтуїтивно відобразити універсальний геометричний принцип, що лежить в основі багатьох природних і біологічних структур.
“Ті самі геометричні співвідношення, що проявляються в оптимальних кристалічних структурах, біологічних архітектурах та системах координат Фуллера, здається, закодовані в людських пропорціях, – пише Мак Суїні, – що свідчить про те, що Леонардо інтуїтивно зрозумів фундаментальні істини про математичну природу самої реальності”.
Хоча наукова спільнота ще має дати оцінку цій теорії, сам факт згадки рівностороннього трикутника у нотатках да Вінчі додає ваги припущенню про глибоке символічне значення цього елемента у «Вітрувіанській людині». Результати дослідження опубліковані у виданні Journal of Mathematics and the Arts.