Головна Наука Рис, основа харчування для мільярдів, може стати токсичним продуктом

Рис, основа харчування для мільярдів, може стати токсичним продуктом

Рис є не просто однією з найважливіших сільськогосподарських культур у світі, це щоденна основа харчування для понад чотирьох мільярдів людей на планеті. Його значення для глобальної продовольчої безпеки важко переоцінити. Однак нові дослідження міжнародної групи вчених із США та Китаю, що тривали протягом шести років, виявили тривожну закономірність: зміни клімату можуть перетворити цей базовий продукт на потенційну токсичну загрозу для здоров’я.

Про це розповідає ProIT

Негативний вплив кліматичних змін на рис

Згідно з опублікованими даними, підвищення температури навколишнього середовища та зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері створюють умови, за яких рис починає накопичувати значно більше миш’яку у своєму зерні. Мова йде саме про неорганічну форму цієї речовини, яка є однією з найнебезпечніших для людського організму токсинів.

Рисова культура традиційно вирощується на затоплених полях, де постійно присутня вода. Якщо у ґрунті або воді є миш’як, який може потрапляти туди внаслідок промислових викидів, використання пестицидів або навіть з природних джерел, рослина легко абсорбує його через свою кореневу систему. Дослідження показало, що при підвищенні температур і рівня CO₂ цей процес прискорюється, оскільки корені стають активнішими у поглинанні речовин з ґрунту, включаючи забруднювачі.

Наслідки для здоров’я та безпеки продуктів харчування

Накопичення неорганічного миш’яку в організмі людини є вкрай небезпечним. Ця речовина має доведені канцерогенні властивості, і її присутність пов’язують із підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань, проблемами із серцево-судинною системою, ураженнями печінки та порушеннями функцій нервової системи. Особливо вразливими до впливу цього токсину є діти, які часто споживають рисові каші як один із перших прикормів.

Найбільш серйозні наслідки цієї проблеми очікуються у країнах Азії, де рис становить левову частку щоденного раціону, а системи контролю за безпекою продуктів не завжди є досконалими. Однак повністю виключити ризик неможливо навіть у країнах з високими стандартами безпеки, такими як держави Європи чи США, оскільки сліди миш’яку виявляли навіть у рисі, вирощеному на органічних фермах. Це свідчить про глобальний характер проблеми, яка може зачепити продовольчі ланцюги по всьому світу.

Серед можливих шляхів вирішення цієї загрозливої ситуації вчені називають виведення нових сортів рису, які будуть менш схильні до накопичення токсичних речовин із ґрунту та води. Важливими є також посилення стандартів контролю за якістю зерна на всіх етапах виробництва та постачання. Для зменшення ризиків для найбільш вразливих груп населення може бути рекомендовано обмежити споживання рису дітьми. Крім того, перспективним напрямком є перехід на альтернативні методи вирощування рису, які не передбачають тривалого затоплення полів, що може зменшити доступність миш’яку для рослини.

Ця проблема стосується не лише аграріїв, вчених чи екологів. Йдеться про потенційну загрозу для системи харчування майже половини населення Землі. Якщо кліматичні зміни продовжуватимуться нинішніми темпами без негайних та скоординованих заходів на міжнародному рівні, ми ризикуємо не тільки якістю, але й безпечністю одного з найважливіших базових продуктів харчування. Рис, який сьогодні символізує продовольчу стабільність для мільярдів людей, завтра може перетворитися на фактор хронічного отруєння, вимагаючи кардинальних змін у підходах до його виробництва та контролю.

Раніше ми повідомляли, що США можуть “маніпулювати простором і часом” за допомогою нової технології: про що йде мова.

Читайте також

About Us

Soledad is the Best Newspaper and Magazine WordPress Theme with tons of options and demos ready to import. This theme is perfect for blogs and excellent for online stores, news, magazine or review sites. Buy Soledad now!

Latest Articles

© ProIT. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.