Пустеля Сахара, яка традиційно асоціюється з надзвичайною посушливістю та відсутністю опадів, опинилася на межі суттєвих кліматичних трансформацій. У регіоні, де дощі вважаються рідкісною подією і роками можуть зовсім не випадати, вже у найближчі роки прогнозується значне збільшення кількості опадів. Такі зміни пов’язані з ослабленням характерної атмосферної «кришки» — низхідних потоків повітря, які раніше не дозволяли волозі проникати вглиб пустелі. Глобальне потепління призводить до підвищення температури на поверхні Сахари, що робить цю атмосферну перешкоду менш ефективною. Водночас збільшується різниця температур між континентом і океаном, що підсилює вітри, які приносять вологу до пустелі.
Про це розповідає ProIT
Наукові прогнози: збільшення опадів і ризики для регіону
Дослідження, проведене кліматологами з Університету Іллінойсу на основі аналізу 40 кліматичних моделей, оцінювало сценарії розвитку подій за різних рівнів викидів парникових газів. Вчені дійшли висновку, що у другій половині XXI століття кількість опадів над Сахарою зросте в середньому на 75% порівняно з періодом 1965-2014 років. Результати дослідження були опубліковані у журналі npj Climate and Atmospheric Science. Проте фахівці попереджають: попри ймовірне короткочасне відновлення рослинності, регіон може зіткнутися з новими викликами.
“На думку дослідників, наслідки будуть переважно негативними. Пожвавлення рослинності, ймовірно, буде короткочасним, а клімат регіону стане ще більш екстремальним, що характеризуватиметься раптовими та руйнівними повенями. Ці повені нестимуть загрозу для інфраструктури, руйнуючи дороги та трубопроводи, а також значно посилять ерозію ґрунту”.
Глобальні наслідки для клімату і Атлантики
Почастішання дощів у Сахарі може вплинути не лише на місцеву екосистему, а й на глобальні кліматичні процеси. Прогнозується помітне зменшення так званого Сахарського повітряного шару — маси пилу, що переноситься через Атлантичний океан. Цей пил відіграє важливу роль у формуванні клімату, адже стримує розвиток тропічних ураганів та діє як природна завіса, відбиваючи сонячну радіацію та охолоджуючи океанічні поверхні. Зменшення пилового шару може спровокувати збільшення кількості та сили ураганів, а також підвищення температури вод Атлантики.
Таким чином, зміни, що відбуваються у Сахарі, є частиною ширшої перебудови кліматичних зв’язків на планеті. Вплив рясних дощів у пустелі може відчуватися далеко за її межами, змінюючи баланс екосистем та створюючи нові ризики для інфраструктури й населення.
