Science Corporation, стартап, заснований колишнім президентом і співзасновником Neuralink Максом Годаком, готується до проведення перших у США клінічних випробувань свого біогібридного інтерфейсу мозок-комп’ютер. Науковим консультантом проєкту став провідний нейрохірург, професор та голова кафедри нейрохірургії Єльської медичної школи Мурат Гюнель, який приєднався до команди після дворічних переговорів. Метою Гюнеля є хірургічне впровадження першого сенсора майбутнього інтерфейсу, що поєднає вирощені у лабораторії нейрони з електронікою, до мозку пацієнта.
Про це розповідає ProIT
Біогібридний сенсор та новий підхід до нейроінтерфейсів
Science Corporation, заснована у 2021 році, нещодавно залучила $230 мільйонів під час раунду фінансування серії С, досягнувши ринкової оцінки у $1,5 мільярда. Найбільш просунутий продукт компанії — пристрій PRIMA, мета якого — відновлення зору у людей із втратою зору через макулярну дегенерацію та подібні захворювання. У 2024 році Science придбала цю технологію та просунула її до клінічних випробувань, з перспективою найближчим часом отримати дозвіл на застосування у Європі.
Макс Годак створював компанію з великою метою: забезпечити надійну комунікацію між комп’ютерами та людським мозком не лише для лікування захворювань, а й для розширення людських можливостей, зокрема — додавання нових «чуттів» до організму. Його професійний шлях включає участь у створенні Neuralink разом з Ілоном Маском, а також запуск першого біотехнологічного стартапу у сфері комп’ютерних технологій для медицини.
Попередні дослідження у галузі нейроінтерфейсів, зокрема проєкти Neuralink, довели можливість зчитування мозкової активності за допомогою електронних сенсорів у пацієнтів з паралічем та іншими важкими ураженнями нервової системи. Такі пристрої дають змогу пацієнтам керувати комп’ютерами або писати текст на екрані силою думки. Однак масове впровадження подібних пристроїв стримує складність регуляторних процедур і обмежена кількість відповідних клінічних показань.
Годак переконаний, що звичайна методика впливу на мозок за допомогою металевих електродів має суттєві недоліки, оскільки такі імплантати можуть пошкоджувати мозкову тканину та з часом знижувати ефективність пристроїв. Саме це спонукало команду Science до пошуків органічнішого підходу — створення біологічного моста між електронікою та нейронами.
“The idea of using natural connections through neurons and creating a biological interface between the electronics and the human brain is genius,” Günel told TechCrunch.
Технологія та перспективи клінічних випробувань
Головний науковий співробітник Science та співзасновник компанії Алан Мардінлі очолює команду з 30 дослідників, що працюють над розробкою біогібридного сенсора. Фінальна версія пристрою міститиме вирощені в лабораторії нейрони, які стимулюються світловими імпульсами і можуть природно інтегруватися з клітинами мозку пацієнта, створюючи ефективний зв’язок між біологією та електронікою. У 2024 році Science оприлюднила науковий препринт, який продемонстрував безпечне імплантування та функціонування пристрою у мишей.
Наразі компанія зосереджена на створенні прототипів та удосконаленні технологій вирощування нейронних клітин для різних медичних застосувань, що відповідають стандартам безпеки. Гюнель консультуватиме команду в процесі підготовки до клінічних випробувань на людях, уже проводяться обговорення з етичними комітетами щодо експериментів за участю пацієнтів. Початковий етап передбачає тестування сенсора без лабораторних нейронів у мозку людини.
Відмінною рисою сенсора Science є спосіб його встановлення: пристрій розміщуватиметься під черепом, але не проникатиме безпосередньо в мозкову тканину — на відміну від Neuralink. Можливо, саме тому компанія не планує отримувати дозвіл від FDA, вважаючи, що маленький пристрій (з 520 електродами на площі розміру горошини) не становить значного ризику для пацієнтів.
Кандидатів для випробувань шукатимуть серед пацієнтів, яким показані масштабні нейрохірургічні втручання — наприклад, після інсульту із необхідністю видалення частини черепа для зменшення набряку мозку. У таких випадках сенсор розміщуватиметься на корі мозку, де його безпека та ефективність будуть ретельно вивчені.
Гюнель вважає, що пристрій може стати корисним для лікування низки неврологічних станів. Одним із ранніх застосувань може стати легка електростимуляція ушкоджених клітин мозку чи спинного мозку для стимулювання відновлення. Більш складні сценарії — це моніторинг активності мозку у хворих на пухлини та попередження їхніх доглядальників про можливі судоми.
Якщо пристрій виправдає очікування, він може відкрити нові можливості для лікування хвороби Паркінсона, яка поступово позбавляє пацієнтів контролю над тілом. Нині основними методами є експериментальні трансплантації клітин мозку і глибока електростимуляція, проте жоден із них не дозволяє надійно зупинити прогресування хвороби. Гюнель висловив сподівання, що біогібридний сенсор, поєднуючи електроніку й клітини, може суттєво змінити підхід до лікування цієї патології.
Однак попереду ще багато роботи. За словами Гюнеля, було б занадто оптимістично очікувати початку клінічних випробувань до 2027 року.