Синхронне обертання Місяця навколо Землі, внаслідок якого одна і та сама його сторона завжди спрямована до нашої планети, залишається джерелом низки астрономічних загадок. Однією з найцікавіших з них є суттєві відмінності між видимою та зворотною півкулями супутника. На зворотному боці Місяця міститься грандіозний басейн Південний полюс-Ейткен — наймасштабніший та найстаріший ударний кратер у Сонячній системі, який утворився близько 4,3 мільярда років тому після зіткнення з гігантським астероїдом.
Про це розповідає ProIT
Нове трактування утворення кратера
Команда дослідників з Університету Аризони під керівництвом Джеффрі Ендрюса-Ханни запропонувала новий погляд на формування цього басейну. На основі аналізу його краплеподібної форми було встановлено, що астероїд зіткнувся з Місяцем не з південного, а з північного напрямку. Це відкриття суттєво впливає на розуміння розподілу матеріалу після удару: більша частина гірських порід з надр Місяця, зокрема з мантії, була викинута у напрямку південного краю басейну. Саме в цьому регіоні планується висадка астронавтів місії «Артеміда», які отримають можливість зібрати зразки місячної мантії без необхідності глибокого буріння.
“Астронавти отримають унікальну можливість зібрати зразки місячної мантії прямо з поверхні”.
Геологічна асиметрія та загадка KREEP
Особливої уваги заслуговує хімічний склад викопаного матеріалу. У перші епохи своєї історії Місяць був вкритий океаном магми: під час охолодження важкі мінерали формували мантію, а легкі — кору. Разом з тим, деякі елементи, такі як калій, рідкісноземельні метали та фосфор (KREEP), залишалися розплавленими довше за інших. Протягом тривалого часу залишалося таємницею, чому KREEP майже повністю зосереджений на видимому, тоншому боці Місяця: його розпад забезпечував тривале тепло, викликаючи вулканічну активність і формуючи темні рівнини, що складають «обличчя» супутника. Відповідно до нової моделі, товща кора на зворотному боці Місяця у процесі застигання витіснила магму з KREEP на протилежний, видимий бік.
Басейн Південний полюс-Ейткен став унікальним доказом цієї теорії. Аналіз показав, що на західному схилі кратера спостерігається висока концентрація радіоактивного торію, характерного для KREEP, тоді як на східному — його майже немає. Така асиметрія свідчить про те, що зіткнення астероїда відбулося на межі, де ще існував тонкий шар збагаченої магмою з KREEP під корою зворотного боку. Удар прорізав своєрідне геологічне «вікно» у цю перехідну зону. Коли астронавти «Артеміди» доставлять на Землю зразки з цієї геологічної провінції, науковці зможуть дослідити історію Місяця з небаченою точністю та, ймовірно, розкрити причини його геологічної асиметрії.
