Новітня технологія штучного інтелекту вразила світ своєю здатністю відтворювати обличчя людини, аналізуючи лише невеликі фрагменти її ДНК. Цю інноваційну систему, названа Difface, розробили вчені Китайської академії наук. Для навчання моделі було використано дані приблизно десяти тисяч добровольців, які належали до етнічної групи хань.
Про це розповідає ProIT
Кожен учасник надав повну послідовність свого геному та високоякісне 3D-сканування обличчя. Аналізуючи закономірності в ДНК, зокрема сегменти, відомі як однонуклеотидні поліморфізми (SNP), система Difface навчилася встановлювати зв’язок між генетичними маркерами та фізичними характеристиками, такими як форма носа і структура вилиць. Це дозволило штучному інтелекту консолідувати генетичні дані з інформацією про обличчя в єдиний спільний простір. Для створення цифрових зображень облич застосували техніку штучного інтелекту, відому як дифузія.
Результати відтворення облич за допомогою штучного інтелекту на основі ДНК виявилися надзвичайно точними.
Середня похибка системи становила близько 3,5 міліметра, а за додавання інформації про вік, стать та індекс маси тіла (ІМТ) похибка зменшилася до менш ніж 3 міліметрів. Найбільш очевидним практичним застосуванням цієї технології є криміналістика. Інструмент штучного інтелекту здатний відтворювати обличчя на основі ДНК, що може бути надзвичайно корисним для правоохоронних органів під час розслідування злочинів.
Знайдена на місці злочину ДНК може бути використана для реконструкції ймовірного обличчя підозрюваного, навіть у випадках, коли відсутні свідки або записи з камер спостереження. Це може суттєво спростити процес розкриття злочинів.
Однак можливість відтворення обличчя за допомогою штучного інтелекту викликає серйозні занепокоєння щодо конфіденційності особистих даних. Якщо обличчя можна відтворити з так званої “анонімної” ДНК, це ставить під загрозу поняття генетичної конфіденційності. Навіть якщо технологію буде обмежено лише для правоохоронних органів, немає гарантії, що комерційні компанії не розроблять власні версії.
Зростають також ризики стеження, особливо в країнах, де вже існують генетичні бази даних для моніторингу населення. Теоретично, обличчя будь-якої людини можна буде відтворити, маючи доступ до такого несуттєвого біологічного матеріалу, як одна волосина.
У медицині, де ця технологія могла б допомогти візуалізувати генетичні порушення або прогнозувати закономірності старіння, виникають важливі етичні питання. Наприклад, що станеться, якщо страхові компанії або роботодавці отримають доступ до цих генетичних даних? Яким чином вони їх використовуватимуть, і хто гарантує етичність їх використання?
На даний момент система Difface ефективно працює лише з особами китайського походження хань, оскільки навчальний набір даних не є достатньо різноманітним для глобального застосування. Розширення можливостей моделі вимагатиме значно більших і різноманітніших наборів даних, а також суворих заходів безпеки. Це дає час для обговорення й розробки етичних норм використання цієї технології.
Відкриття демонструє величезний потенціал штучного інтелекту, який може не лише імітувати мільйони років еволюції, але й відтворювати обличчя з обмеженої кількості генетичної інформації. Справді, ми живемо в епоху безпрецедентних технологічних можливостей.
