Камера ближнього інфрачервоного діапазону (NIRCam) космічного телескопа Джеймса Вебба зафіксувала цікаве видовище на відстані 3,6 млрд світлових років від Землі – наднова, яка з’являється тричі, у три різні періоди під час свого вибуху, на одному зображенні. Що важливо, це зображення може допомогти вченим краще зрозуміти, як швидко розширюється Всесвіт.
Команда дослідників вирішила спостерігати за скупченням галактик PLCK G165.7+67.0, також відомим як G165. Вчених зацікавила висока швидкість утворення зірок, що також призводить до більшої кількості наднових. Представлене вище зображення фіксує те, що виглядає як смуга світла з трьома чіткими крапками, які здаються яскравішими, ніж решта. Як пояснила доктор Бренда Фрай з Університету Арізони, ці точки відповідають вибухаючій зірці білого карлика. Зображення також має гравітаційну лінзу — тобто між нами та зіркою є скупчення галактик, яке слугувало лінзою, згинаючи світло наднової в кілька зображень. Фрай порівняла це з потрійним дзеркалом, яке показує інше зображення людини, що сидить перед ним. Слід зазначити, що це найвіддаленіша наднова типу Ia, яка є надновою, яка виникає в подвійній системі, яку вдалося спостерігати на сьогоднішній день.
Через це скупчення галактик перед надновою світло від вибуху подолало три різні шляхи, кожен з яких мав різну довжину. Це означає, що телескоп Вебба зміг зафіксувати різні періоди вибуху на одному зображенні: на початку події, в середині та в кінці. Потрійні зображення наднової є особливими, сказала Фрай, тому що «часові затримки, відстань до наднової та властивості гравітаційної лінзи дають значення постійної Хаббла або H0 (вимовляється H-нуль)».
NASA описує постійну Хаббла як число, яке характеризує сучасну швидкість розширення Всесвіту, що, у свою чергу, може розповісти нам більше про вік та історію Всесвіту. Вчені ще не узгодили його точне значення, і команда сподівається, що це зображення наднової може надати певну ясність.
«Наднову назвали SN H0pe, оскільки вона дає астрономам надію краще зрозуміти зміну швидкості розширення Всесвіту», — сказала Фрай.
У 2001 році Венді Фрідман з Чиказького університету очолила групу, яка знайшла значення постійної Хаббла 72. Інші команди встановили постійну Хаббла від 69,8 до 74 км/с на мегапарсек. Тим часом команда Фрай повідомила про значення 75,4, плюс 8,1 або мінус 5,5.
«Результати нашої команди вражають: значення постійної Хаббла збігається з іншими вимірюваннями в локальному Всесвіті та дещо суперечить значенням, отриманим, коли Всесвіт був молодим», — сказала Фрай.
Однак наднову та отримане з неї значення постійної Хаббла потрібно досліджувати далі, і команда очікує, що майбутні спостереження «покращать невизначеності» для більш точних обчислень.
Джерело: Engadget