У квітні 2025 року світ дізнався про нові відкриття, коли документи ЦРУ, які були раніше засекречені, пролили світло на таємну місію американських агентів, що полювали на Адольфа Гітлера ще в 1950-х роках у Південній Америці. Відзначається, що це сталося через десять років після його нібито самогубства в бункері.
Про це розповідає ProIT
Згідно з матеріалами звітів архівів розвідки, багато оперативників були переконані, що диктатор вижив і, змінивши ім’я, ховався в Колумбії чи Аргентині. Один з документів стверджує, що Гітлер міг жити в аргентинському готелі-санаторії в містечку Ла-Фальда, де власники мали зв’язки з нацизмом.
Документи ЦРУ та таємничі свідчення
Оприлюднені документи підтверджують, що американські розвідники вважали, що Адольф Гітлер утік з Німеччини та перебрався до Південної Америки. Один із найбільш шокуючих документів містить фотографію, зроблену в Колумбії в 1954 році, на якій колишні нацисти впізнали Гітлера. На знімку фігурував чоловік на ім’я Адольф Шриттельмаєр, який, за словами інформатора ЦРУ, регулярно спілкувався з колишнім есесівцем.
Фото було передане розвідці під грифом «таємно».
В березні 2025 року президент Аргентини Хав’єр Мілей оголосив про розсекречення національних архівів, які стосуються нацистів, що знайшли притулок у країні після Другої світової війни. Argentina протягом тривалого часу була відомим притулком для втікачів-нацистів, і нові документи можуть відкрити невідомі сторінки в історії міжнародного полювання на злочинців.
Пошуки Гітлера: правда чи міф?
Один із документів ЦРУ від жовтня 1955 року описує секретну операцію в Колумбії, яка мала на меті з’ясувати, чи справді Гітлер вижив. Інформатор під кодовим ім’ям CIMELODY-3 повідомив, що знає колишнього есесівця, який особисто бачив Гітлера. Згідно з даними, фюрер міг покинути Колумбію та перебратися до Аргентини в січні 1955 року.
Агенти розвідки США слідкували за цим слідом протягом десяти років, незважаючи на те, що існували докази його самогубства в 1945 році. Проте, за словами багатьох агентів, ця історія виглядала як фантазія, а фотографія – занадто сумнівною для доказу.
Дослідники, які займаються аналізом нових документів, нагадують про інші легенди та міфи. Наприклад, у давньоєгипетських текстах згадується таємнича Зала Хронік, де зберігаються знання втрачених цивілізацій. У випадку з Гітлером, роль цієї «зали» може відігравати архів, що десятиліттями зберігався в Аргентині або США.
Американська розвідка відкрито вказувала на цю особу як на Адольфа Гітлера у своїх засекречених документах. Це не перша історія про співпрацю США з колишніми нацистами. Після війни в рамках програми «Операція Скріпка» Америка привезла до себе близько 1 600 німецьких учених, серед яких був Вернер фон Браун, майбутній архітектор американської космічної програми.
Зараз, коли Аргентина планує розсекретити документи про нацистські «щурячі стежки», існує можливість дізнатися більше не тільки про Гітлера, але й про всю мережу підтримки, яка допомагала йому уникати правосуддя.
Хоча офіційні історики вважають самогубство Гітлера 1945 року беззаперечним фактом, розсекречені документи ЦРУ демонструють іншу картину: спецслужби не припиняли пошуки його ще десятиліттями після закінчення війни. Чи був він у Колумбії? Чи зміг утекти до Аргентини? Чи це лише шлейф міфів, що досі збурюють уяву? Остаточної відповіді поки немає, але нові документи можуть змінити те, що вважалося незаперечним. Історія іноді не закінчується, вона просто чекає на нове прочитання.
