Впродовж останніх двох століть дослідники у різних країнах фіксують стійку тенденцію: жінки в середньому живуть довше за чоловіків. Довгий час це явище залишалося загадкою для науковців, однак останнє масштабне міжнародне дослідження дозволило сформулювати комплексне пояснення, яке враховує не лише генетичні особливості, а й еволюційні механізми.
Про це розповідає ProIT
Генетичні відмінності між чоловіками та жінками
Однією з ключових причин, що визначають різницю в тривалості життя між статями, є так звана «теорія гетерогаметної статі». У ссавців, включаючи людину, чоловіки мають набір статевих хромосом X і Y, тобто є гетерогаметною статтю. Жінки ж мають дві однакові X-хромосоми, що робить їх гомогаметними. Така генетична структура слугує своєрідною страховкою для жінок: якщо одна з X-хромосом містить шкідливу мутацію, то друга, здорова, може компенсувати її вплив. Чоловіки ж позбавлені такого механізму, що підвищує їхню вразливість до різноманітних генетичних захворювань, які з віком накопичуються та скорочують середню тривалість життя.
“Наявність двох Х-хромосом забезпечує жінкам своєрідний генетичний ‘резерв’: якщо на одній з хромосом виникає шкідлива мутація, здорова копія гена на другій хромосомі може компенсувати її негативний вплив”.
Вплив еволюції та поведінкових стратегій
Проте генетика — лише частина відповіді. Значний вплив мають також еволюційні процеси, зокрема механізми статевого добору. У багатьох видів тварин самці змушені змагатися за можливість розмноження, що призводить до розвитку енергетично затратних і ризикованих ознак, таких як більші розміри тіла, виразне забарвлення або спеціалізовані «зброї» — наприклад, роги. Хоча подібні характеристики підвищують репродуктивний успіх, вони прискорюють виснаження організму та збільшують ризик травм, зменшуючи середню тривалість життя самців.
Крім цього, дослідження засвідчило, що у більшості ссавців самки інвестують більше часу та ресурсів у догляд за потомством. Саме тому у процесі еволюції у них сформувалася стратегія довшого життя, як мінімум до періоду самостійності нащадків.
Для перевірки цих гіпотез вчені проаналізували дані щодо 528 видів ссавців і 648 видів птахів, які утримуються у зоопарках по всьому світу. Завдяки контрольованим умовам дослідники змогли мінімізувати вплив зовнішніх чинників, таких як хижаки або нестача їжі. Результати виявилися однозначними: навіть у захищених умовах зберігалася різниця в тривалості життя між статями, хоча іноді вона була менш вираженою. Це підтвердило, що довголіття жінок має передусім біологічне та еволюційне підґрунтя, а не є випадковістю чи наслідком лише впливу навколишнього середовища.
Таким чином, перевага жінок у тривалості життя пояснюється поєднанням генетичної стійкості та еволюційних стратегій, які забезпечують виживання і продовження роду.
