У науковому середовищі тривають дискусії щодо унікальності людини серед інших живих істот. Професор Вольфганг Гойманн із Інституту біологічного інтелекту імені Макса Планка пропонує незвичний погляд: поєднання нашого високого інтелекту з вражаючою відсутністю мудрості робить людство водночас найрозумнішим і найдурнішим видом, що колись існував на планеті.
Про це розповідає ProIT
Людський інтелект та його межі
Гойманн відзначає, що хоча наш інтелект значно перевищує когнітивні здібності більшості інших тварин, інтелект не є виключно людською рисою. У природі навіть безхребетні, як-от медоносні бджоли, демонструють неабиякі розумові здібності: вони здатні виконувати математичні операції та навіть вивчати азбуку Морзе. Ворони також вражають логічним мисленням, що наближає їх до людини за складністю поведінки.
Ще однією рисою, яка, як вважалося, відрізняє людину, є здатність контролювати розмноження, зокрема використовуючи контрацептиви. Проте і серед інших видів спостерігаються подібні явища: самки деяких птахів можуть відторгати сперму, а гризуни – спричиняти аборти ембріонам. Тож питання унікальності людини залишається відкритим.
Свідома загроза для планети
Професор Гойманн звертає увагу на більш тривожний аспект: можливо, людина – перший вид, який свідомо став причиною масового вимирання. Однак навіть це не є унікальною властивістю людства, адже масові вимирання в історії Землі вже спричиняли інші організми. Наприклад, перші фотосинтезуючі рослини наповнили атмосферу киснем, викликавши масову загибель живих істот 2,7 мільярда років тому, а згодом розквіт рослин спричинив глобальне похолодання наприкінці девонського періоду.
Справжня відмінність, за словами Гойманна, полягає в тому, що ми, безумовно, перший організм з мозком і когнітивними здібностями, який може свідомо і з широко розплющеними очима спричинити масове вимирання, а також може бути на шляху до знищення самих себе разом із рештою життя.
Цей висновок перегукується з дослідженнями інших науковців, які попереджають: діяльність людини вже запустила шосту хвилю масового вимирання видів. Хоча наша здатність до мистецтва, створення мови та розвиненої символічної поведінки свідчить про геніальність, якщо людство доведе ситуацію до глобальної катастрофи, його спадщина буде сумнівною – ми станемо надто розумними для власного блага.
Попри похмурі перспективи, професор Гойманн бачить і надію: людство ще має час і достатньо інтелекту, щоб змінити хід подій. Він підкреслює, що перенаправлення значних коштів з виробництва зброї на вирішення екологічних проблем дало б змогу швидко подолати ключові загрози. Таким чином, людство справді залишається найрозумнішим і водночас найдурнішим видом, якого бачила Земля.
