У зв’язку зі стрімким розвитком технологій редагування генів, межа між науковою фантастикою та реальністю стає дедалі більш розмитою. Провідний експерт у галузі генної інженерії нещодавно висловив серйозне занепокоєння про потенційні наслідки неконтрольованого використання цих потужних інструментів. Йдеться про можливість створення химерних гібридів, таких як напівмиші-напівщури, а також приматів із вбудованими людськими генами, що вже стало реальністю. У разі відсутності належного регулювання, людство ризикує зіткнутися не лише з новими видами гібридів, але й з генетично модифікованими формами життя з аномально прискореним ростом, вдосконаленими органами чуття та підвищеним інтелектом.
Про це розповідає ProIT
Етичні виклики та можливості генної інженерії
Цього місяця світова наукова спільнота збирається на Міжнародному саміті Глобальної обсерваторії редагування геному, щоб обговорити етичні та практичні аспекти технологій, які можуть радикально змінити наше уявлення про людство. Професор Крішану Саха з Університету Вісконсина-Медісона, який головує на панелі, акцентує на важливості встановлення чітких обмежень щодо генетичних модифікацій, зазначаючи, що сучасні технології вже ставлять серйозні питання щодо людської цілісності.
«Редагування генів відкриває не лише можливості для створення нових видів, а й для вдосконалення існуючих».
Одним з найбільш вражаючих напрямків є створення гібридних тварин, відомих як химери, де частини тіла походять з різних організмів, таких як тварини та люди. Це досягається шляхом введення генів одного виду в геном іншого. Наприклад, на початку 1990-х років вчені з Каліфорнійського університету в Девісі створили першу химеру, поєднавши гени кози та вівці, отримавши істоту, відому як «джип». Професор Саха вважає, що в майбутньому можливості редагування генів можуть значно розширитися.
Потенційні наслідки для людства
Небезпечна перспектива полягає в можливості створення химер, які поєднують людські та тваринні характеристики. Незважаючи на те, що методи, успішно випробувані на мишах, ще не доведені для приматів і людей, ця галузь активно досліджується. Створення таких химер може стати величезним проривом у медичних дослідженнях, дозволяючи вивчати хвороби та розробляти методи лікування без безпосередньої участі людей.
Проте, з огляду на вже проведені експерименти, виникають серйозні етичні питання, особливо щодо можливості виникнення людської свідомості у тварин, у генах яких присутні людські елементи. У 2008 році бразильські науковці створили мишу, здатну виробляти людську сперму, що відкриває нові можливості, але й викликає тривогу.
Редагування генів може стати не лише способом створення нових форм життя, але й шляхом вдосконалення людського виду. Професор Саха зазначає, що можливі зміни, такі як підвищення інтелекту або зміна кольору очей, потребують особливої обережності та чітких етичних меж.
