Група океанографів розкрила причину появи великої зони холодної води, розташованої в Атлантичному океані на південь від Гренландії. Незважаючи на глобальне потепління і загальне підвищення температури океану, ця ділянка, відома як Північноатлантична діра потепління, демонструє зворотну тенденцію: за останнє століття температура тут знизилася на 0,3 °С.
Про це розповідає ProIT
Вплив океанічних течій на температурні аномалії
Фахівці пов’язали зниження температури води у цій зоні з уповільненням Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції (AMOC) — складної системи течій, яка транспортує холодні глибинні води на південь, а теплі поверхневі — на північ. Протягом тривалого часу це явище залишалося предметом суперечок серед науковців. Деякі з них вважали, що причина криється у зміні динаміки океану, інші пов’язували аномалію із забрудненням атмосфери аерозолями.
Оскільки прямі спостереження за AMOC ведуться лише останні два десятиліття, дослідники звернулися до історичних даних з температури та солоності океану, що корелюють зі швидкістю течій. Для аналізу вони використали 94 різні моделі океану, які дозволили простежити зміни AMOC упродовж минулого століття.
Кліматичні наслідки та прогнози на майбутнє
Аналіз показав: лише моделі, які враховували сповільнення океанічних течій, відповідали реальному зниженню температури у цій зоні. Це дозволило зробити висновок, що саме зміна динаміки течій стала визначальним фактором формування холодної плями. Науковці наголошують, що розуміння процесів у AMOC важливе не лише для пояснення існуючих аномалій, а й для прогнозування кліматичних змін у майбутньому.
“AMOC та створена ним аномалія впливають на європейські погодні умови, включаючи опади та вітер.”
Зміни у роботі течій можуть негативно позначитися на морських екосистемах, оскільки температура і солоність води визначають місце існування багатьох видів. До того ж, існує побоювання, що до 2100 року AMOC може сповільнитися щонайменше на 20%. Однак залишається невідомим, чи може ця система зупинитися повністю.
Результати дослідження опубліковано у журналі Communications Earth and Environment.