Гра «камінь, ножиці, папір» вже давно стала не лише розвагою для дітей, а й об’єктом серйозних наукових досліджень у сфері нейронауки. Вона використовується вченими для аналізу процесів конкурентного прийняття рішень, оскільки ідеальна стратегія в теорії передбачає абсолютну випадковість і повну непередбачуваність, без огляду на попередні ходи. Проте, як з’ясували дослідники, для людини така стратегія є майже недосяжною.
Про це розповідає ProIT
Як працює мозок під час гри
Науковці залучили сучасну технологію «гіперсканування» — спосіб, який дозволяє одночасно реєструвати мозкову активність двох або більше людей під час їхньої взаємодії. Такий метод дає змогу отримати більш точне уявлення про соціальну поведінку у реальних умовах змагання, на відміну від досліджень окремих осіб. У межах експерименту, результати якого оприлюднені в журналі Social Cognitive and Affective Neuroscience, пари учасників зіграли понад 15 000 партій, що дало змогу детально дослідити нейронні механізми суперництва.
“Результати поведінкового аналізу підтвердили, що люди не здатні бути справді випадковими. Більшість учасників мали явну упередженість: понад половина гравців віддавала перевагу ‘каменю’, за ним ішов ‘папір’, а ‘ножиці’ обирали найрідше. Крім того, гравці систематично уникали повторного вибору, обираючи інший варіант частіше, ніж очікувалося б при випадковому розподілі. Але найголовніші відкриття були зроблені завдяки аналізу мозкової активності. Вчені виявили, що можуть передбачити рішення гравця щодо вибору ‘каменя’, ‘паперу’ чи ‘ножиць’ на основі даних його мозку ще до того, як він зробить хід. Це означає, що мозок відстежував не лише майбутнє рішення, але й інформацію про те, що сталося в попередній грі — і власний хід, і хід опонента”.
Чому переможці не аналізують минуле
Головний висновок дослідження полягає в тому, що стратегія надмірного аналізу минулих результатів веде до поразки. Виявилося, що мозкова активність гравців, які програвали, була зосереджена на обробці інформації про попередню гру, тоді як у переможців такої залежності не спостерігалося під час ухвалення наступного рішення. Іншими словами, людський мозок не є комп’ютером: він схильний прогнозувати майбутнє, ґрунтуючись на попередньому досвіді — це корисно в багатьох соціальних ситуаціях, але стає недоліком у конкурентних іграх з нульовою сумою.
Тож найкращі шанси на перемогу мають ті, хто здатен відмовитися від надмірного аналізу минулого та максимально наближається до стану справжньої непередбачуваності, що, втім, є складним для людської природи.
Цікаво знати: Вчені назвали вік, коли людський мозок досягає піку свого функціонування
