Науковці зробили вражаюче відкриття, знайшовши унікальні скам’янілості, яким понад 444 мільйони років. Ці залишки стародавнього членистоногого, назване Keurbos susanae, збереглися всередині, тоді як панцир і кінцівки повністю зникли. Дослідники лагідно прозвали знахідку «Сью» на честь матері однієї з дослідниць, яка вперше натрапила на цей артефакт.
Про це розповідає ProIT
«Сью — це вивернуте навиворіт, безголове й безноге диво», — розповіла Сара Ґебботт, палеонтологиня з Університету Лестера, Великобританія. «Її нутрощі збереглися у вигляді мінералізованої капсули часу — м’язи, сухожилля, кишківник і навіть тканини — все з неймовірною деталізацією. І при цьому жодного сліду від панцира чи голови — вони зникли ще 440 мільйонів років тому».
Знахідка була виявлена на південноафриканському узбережжі в регіоні Soom Shale, відомому своєю морською фауною з високим вмістом сірководню й мінімумом кисню. Саме такі умови, напевно, сприяли збереженню м’яких тканин. Це дивовижне створіння жило під час масового вимирання в пізньому ордовику, коли глобальне похолодання та рух льодовиків призвели до зникнення до 85% морських видів.
Однак панцир K. susanae не зберігся. Дослідники вважають, що він розчинився в кислому океанічному середовищі. Внутрішні органи, натомість, мінералізувалися, ймовірно, завдяки глинистим мінералам або фосфату кальцію. Відсутність голови та кінцівок ускладнює визначення еволюційної спорідненості цього виду. Хоча вчені мають підозри, що істота могла мати ноги, підтвердити це без збережених зовнішніх частин наразі неможливо.
«Ми точно знаємо, що це був примітивний морський членистоногий, але встановити точну спорідненість з іншими видами нам поки що не вдається», — зазначила Ґебботт.
На жаль, кар’єра, де знайшли «Сью», тепер перекрита новими відкладеннями, що ускладнить пошуки інших екземплярів цього виду. Дослідниця поділилася своїми переживаннями: «Я все ще сподівалася знайти нові зразки, але після 25 років пошуків стало ясно — це викопне надзвичайно рідкісне. Та й мама вже пожартувала: “Сара, якщо вже збираєшся назвати скам’янілість на мою честь, зроби це до того, як я сама стану скам’янілістю”», — сміється Сара.
І хоча ім’я «Сью» може здатися даниною гумору, для Сари це прояв вдячності: «Мама завжди казала: роби те, що приносить тобі щастя. А мене щасливою робить пошук скам’янілостей, дослідження стародавнього життя та спроби зрозуміти, як усе це пов’язано з еволюцією на Землі».
