Новий підхід до оцінки чисельності сільського населення виявив значні розбіжності між офіційними даними та реальними цифрами людей, що проживають у цих регіонах. Це може свідчити про те, що справжня чисельність населення планети перевищує офіційну оцінку в 8,2 мільярда осіб. Хоча не всі науковці погоджуються з цими висновками, результати дослідження викликають занепокоєння.
Про це розповідає ProIT
Дослідження Йосіаса Ланга-Ріттера
«Наші оцінки сільського населення систематично занижували фактичну кількість людей у цих регіонах принаймні наполовину», – заявив Йосіас Ланг-Ріттер з Університету Аалто, Фінляндія. Дослідження охоплювало 307 проєктів будівництва дамб у 35 країнах, зокрема в Китаї, Бразилії, Австралії та Польщі. Вчені використовували кількість людей, переселених унаслідок цих проєктів, як базовий показник для оцінки чисельності населення до виселення.
Порівняння даних показало серйозні розбіжності: навіть найбільш точні демографічні бази даних занижували реальну кількість мешканців у середньому на 53%, а в найгірших випадках – на 84%. «Ми були дуже здивовані, наскільки великою є ця недооцінка», – зазначив Ланг-Ріттер.
Наслідки для планування та ресурсів
Офіційна оцінка ООН стверджує, що загальна чисельність населення Землі становить приблизно 8,2 мільярда осіб, хоча Ланг-Ріттер вважає, що реальна кількість може бути значно більшою: «Ми вважаємо, що сучасні демографічні підрахунки є консервативними, і є підстави думати, що насправді нас значно більше, ніж 8 мільярдів». Команда дослідників підкреслює, що основною причиною таких розбіжностей є ненадійні переписні дані в сільських районах.
Традиційні методи підрахунку населення орієнтовані на точність в міських районах, що призводить до недообліку сільських громад. Це може мати серйозні наслідки для розподілу ресурсів і планування інфраструктури. «Наслідки можуть бути дуже серйозними, адже ці демографічні дані використовуються для прийняття рішень щодо транспорту, медичних установ і заходів зниження ризиків у випадках стихійних лих та епідемій», – зазначив Ланг-Ріттер.
Однак не всі науковці підтримують нові оцінки. Мартін Колк зі Стокгольмського університету вважає, що дослідження може вказувати на неточності у регіональному підрахунку, але це не означає, що загальнонаціональні чи глобальні оцінки є хибними. Андрю Татем з Університету Саутгемптона пояснює, що демографічні підрахунки здійснюються за допомогою комбінування переписних даних, супутникових знімків і математичного моделювання. Проблеми з якістю супутникових даних, зокрема до 2010 року, можуть викликати похибки.
«Чим далі в минуле ми дивимося, тим більшими стають ці неточності», – зазначив він.
Попри суперечки, науковці погоджуються, що необхідно вдосконалювати методи збору даних про сільське населення. Стюарт Гітель-Бастен з Гонконзького університету науки і технологій визнає, що проблема недооцінки може бути частковою, проте підтримує ідею інвестування у більш точні методи підрахунку населення. «Я цілком погоджуюся, що потрібно більше інвестувати в збирання даних у сільських районах і знаходити інноваційні методи підрахунку населення», – додав він.
Проте він скептично ставиться до можливості, що реальна чисельність населення може бути на кілька мільярдів більшою: «Це нереалістично». Татем також вважає, що для подібних висновків потрібні більш ґрунтовні докази: «Якщо ми справді недооцінюємо населення настільки масштабно, це стане сенсацією і суперечитиме тисячам інших досліджень».
