Археологи здійснили важливе відкриття на півночі Марокко, де було виявлено залишки осілого поселення, яке існувало понад три тисячі років тому. Це відкриття кардинально змінює уявлення про давню історію Північної Африки, спростовуючи загальноприйняту думку про те, що ці території були заселені виключно після приходу фінікійців.
Про це розповідає ProIT
Поселення, розташоване неподалік від сучасного Тетуану, раніше вважалося заснованим лише в VIII–VI століттях до нашої ери, в період фінікійської колонізації. Проте нові розкопки довели, що людські спільноти вже жили тут з 2200 року до н.е., тобто в епоху бронзи.
Докази осілого способу життя
Археологічні дані свідчать про те, що місцеве населення вело осілий спосіб життя, займаючись землеробством (вирощування пшениці, ячменю та бобових) і тваринництвом. Люди будували житла з глини, дерева та тростини, а також виготовляли кам’яні знаряддя, зернотерки та кераміку.
Однією з найцінніших знахідок став бронзовий фрагмент, виявлений у культурному шарі XII–X століття до н.е. Це — найраніше підтверджене використання бронзи в Північній Африці західніше Єгипту.
Контакт з фінікійським світом
У наступній фазі, коли регіон починає контактувати з фінікійською цивілізацією, у ньому з’являються виноград, оливки, нова кераміка та кам’яна архітектура. Проте близько 600 року до н.е. поселення залишають — ймовірно, через економічні або соціальні зміни, які вплинули на стару систему.
Знахідки в Каш Куші — це перше археологічно підтверджене поселення Бронзової доби в регіоні Магрибу. Вони свідчать про те, що ще до приходу фінікійців місцеві спільноти мали власні господарські, архітектурні та культурні практики, були інтегровані у ширші середземноморські мережі обміну.
Таким чином, Каш Куш ставить під сумнів уявлення про «порожню Африку» і відкриває нову сторінку в розумінні давньої історії регіону.
