Взаємозв’язок між людьми та собаками має глибоке історичне коріння. Собаки супроводжують людину з часів виникнення осілого способу життя, і саме їхня присутність суттєво вплинула на формування людського суспільства. Ці тварини не лише навчилися адаптуватися до умов життя поруч із людиною, але й здобули здатність розуміти людські жести та комунікативні сигнали, часто перевершуючи навіть найближчих до людини приматів.
Про це розповідає ProIT
Генетичні паралелі у поведінці людини та собаки
Науковці з Кембриджського університету провели масштабне дослідження, у якому проаналізували генетичний матеріал та поведінкові особливості 1300 золотистих ретриверів. Метою було відшукати гени, що відповідають за певні поведінкові риси у собак, а також визначити їхні аналогічні варіанти у людини, які могли бути успадковані від спільного еволюційного предка.
У ході дослідження ідентифіковано 12 генів, що мають суттєвий вплив на психологічне функціонування як собак, так і людей. Як з’ясувалося, ці гени впливають на емоційні стани та поведінку обох видів. Наприклад, деякі з них пов’язані з проявами тривожності, зокрема з так званою несоціальною тривожністю.
“Дослідники виявили, що у золотистих ретриверів та людей існують схожі генетичні механізми, які відповідають за ключові аспекти емоційної реакції та поведінки”.
Окремі гени мають цікаві паралелі: так, ген ADD2 асоціюється у собак зі страхом перед незнайомцями, а у людей – із депресією. Науковці припускають, що соціальна ізоляція, характерна для депресії у людей, може мати спільний генетичний підґрунтя з собакою, яка демонструє тривожність у соціальних ситуаціях.
Вплив генетики на психічне здоров’я двох видів
Дослідники також звернули увагу на інші генетичні зв’язки, пов’язані зі здатністю до навчання та обробки складних когнітивних завдань. Хоча собаки не здатні до саморефлексії, як люди, їхня чутливість до негативних переживань виявилася пов’язаною з генами, що впливають на здатність людини до аналізу власних помилок та інтелектуальної діяльності.
Очільниця дослідницької групи, ветеринар та доцент кафедри фізіології Елеонора Раффан, підкреслила: результати підтверджують, що генетика відіграє ключову роль у формуванні поведінки. Деякі собаки генетично схильні сприймати навколишній світ як стресогенний, що може слугувати природною моделлю для вивчення проблем психічного здоров’я людини.
Отримані дані відкривають нові можливості для подальших досліджень у галузі еволюційної та порівняльної психіатрії, а також підкреслюють важливу роль собак у розумінні механізмів психічних розладів у людей.
