Нове дослідження, проведене на близнюках, виявило, що здатність до раціонального мислення має спільне генетичне коріння з інтелектом. Раціональність, яку деякі вважали окремою навичкою, насправді виявилася тісно пов’язаною з загальною когнітивною здатністю. Це означає, що ірраціональність — схильність до нелогічних рішень — може бути просто ще одним проявом нижчого інтелекту.
Про це розповідає ProIT
Раціональне мислення в цьому дослідженні визначалося як уміння приймати зважені рішення на основі логіки та наявної інформації, уникаючи помилок, що виникають через інтуїтивні реакції або поспішні висновки. Раніше деякі фахівці припускали, що раціональність — це окрема ментальна здатність, яку не фіксують традиційні IQ-тести. Вони вважали, що раціональна людина — це та, що може свідомо приглушити свою першу інтуїтивну відповідь і перейти до глибшого аналізу. Але інші дослідники підозрювали, що раціональність — це лише частина ширшого інтелектуального потенціалу.
Дослідження та результати
Професор Тімоті С. Бейтс з Единбурзького університету вирішив перевірити цю гіпотезу, звернувшись до генетичних даних. Він використав дані з Brisbane Adolescent Twin Study, де опитали 1 570 учасників, серед яких були як однояйцеві, так і різнояйцеві близнюки. Такий формат дозволяє відрізнити вплив генів від впливу середовища.
Учасники проходили тести на загальний інтелект, зокрема на словниковий запас, числову логіку та розпізнавання закономірностей, а також окремий тест на когнітивну раціональність. Останній тест, Cognitive Reflection Test, містив завдання на вміння відмовитися від інтуїтивно неправильної відповіді. Наприклад, одне з запитань звучало:
«Бита і м’яч коштують разом $1,10. Бита на $1 дорожча за м’яч. Скільки коштує м’яч?»
Інтуїтивно здається, що це 10 центів, але правильна відповідь — 5.
Результати дослідження показали, що як раціональність, так і інтелект мають сильну генетичну основу. Професор Бейтс зазначив, що його особливо здивувала
«сила спадковості раціональності: це справді чудовий маленький тест IQ»
. Коли дослідники перевірили, чи існує окремий фактор, що відповідає за раціональність поза межами загального інтелекту, було виявлено, що він не забезпечує кращого пояснення. Одні й ті ж ментальні механізми, які відповідають за мовні та логічні здібності, пояснюють і результати тестів на раціональне мислення, і все це значною мірою зумовлено генами.
Висновки та обмеження дослідження
Це дослідження надає підстави вважати, що ірраціональні рішення — це не наслідок браку уваги чи досвіду, а помилки, яких можна було уникнути, маючи всі дані та трохи логіки. Здатність помічати ці дані і застосовувати логіку тісно пов’язана з інтелектом. Як зазначив Бейтс:
«Ми знайшли, що ірраціональність — це не те, чого не охоплюють IQ-тести, а один з найкращих показників інтелекту. Вона є однією з найспадковіших психологічних рис»
.
Попри велику вибірку і надійні методи, дослідження має свої обмеження. Тест на раціональність включав лише кілька запитань і не охоплював усі аспекти прийняття рішень у реальному житті. У майбутньому варто застосовувати ширші інструменти, вивчати інші вікові групи, культури, а також враховувати особистісні риси та мотивацію. За словами Бейтса,
«було б чудово, якби дослідження раціональності об’єдналося з дослідженням інтелекту. Ми, виявляється, працювали над однією й тією ж проблемою десятиліттями»
.
