Американські астрономи з Інституту Флетайрон у Нью-Йорку здійснили значний прорив у вивченні походження важких елементів у Всесвіті. У новому дослідженні, опублікованому в журналі The Astrophysical Journal Letters (TAJL), вказується, що рідкісні спалахи магнетарів — надзвичайно намагнічених нейтронних зірок — можуть слугувати ключовими джерелами для утворення золота, платини та інших важких елементів.
Про це розповідає ProIT
Ще в грудні 2004 року космічні телескопи зафіксували надзвичайно потужний спалах магнетара, який вивільнив більше енергії за кілька секунд, ніж Сонце виробляє за мільйон років. Однак слабкий сигнал, що досяг піку через 10 хвилин після спалаху, залишався загадкою для науковців протягом тривалого часу.
Відкриття нового джерела важких елементів
Дослідники довели, що цей сигнал супроводжував процес формування важких елементів під час розпаду радіоактивних ядер. Розрахунки показали, що в процесі тієї події утворилася маса важких елементів, що еквівалентна третині маси Землі, включаючи золото і платину.
Це відкриття надає відповідь на давню загадку: чому в молодих галактиках виявляється більше важких елементів, ніж можна було б пояснити лише за рахунок зіткнень нейтронних зірок. Виявляється, магнетари також істотно впливають на формування “золотого багатства” Всесвіту.
Продовження досліджень у майбутньому
Важкі елементи, такі як золото, уран і платина, виникають внаслідок так званого r-процесу — ланцюга ядерних реакцій, що вимагає екстремальних температур і щільностей. Раніше цей процес пов’язували виключно зі зіткненнями нейтронних зірок, але тепер магнетари також визнані важливим джерелом цих надзвичайно рідкісних елементів.
Науковці сподіваються, що нове покоління телескопів, зокрема NASA Compton Spectrometer and Imager, зможе виявити подібні спалахи в майбутньому. Особливу увагу планується приділити спостереженню за ультрафіолетовим випромінюванням у перші 10–15 хвилин після вибуху, адже це випромінювання є вирішальним доказом активного r-процесу.
