Згідно з результатами двох великих глобальних досліджень, Земля вже перетнула критичний поріг глобального потепління в 1,5°C, що свідчить про небезпечний кліматичний зсув, здатний спричинити катастрофічні наслідки для природних систем.
Про це розповідає ProIT
Паризька кліматична угода 2015 року ставила за мету обмежити глобальне потепління на рівні 1,5°C вище доіндустріального рівня. Проте 2024 рік став першим, коли глобальні температури перевищили цей критичний показник.
Незважаючи на те, що це перевищення може бути лише тимчасовим явищем, нові дослідження вказують на те, що навіть короткострокові температурні сплески можуть сигналізувати про тривалий перехід у нову фазу кліматичних змін.
Незалежні дослідження про кліматичні зміни
Дослідження, проведені науковцями з Європи та Канади, використали історичні дані та моделі кліматичних симуляцій для оцінки, чи може перевищення температури 1,5°C стати регулярним явищем у майбутньому. Дані, отримані шістьма організаціями, підтверджують, що 2024 рік є найспекотнішим роком за всю історію спостережень.
Європейське дослідження виявило, що коли середня річна температура Землі досягала певного порогу, наступні 20 років також мали подібні показники, що означає, що після досягнення 1,5°C планета може залишатися на цьому рівні протягом десятиліть.
Наслідки підвищення температури
Канадські дослідники підкреслили, що 12 місяців поспіль із температурою вище 1,5°C вказують на ймовірність регулярного перевищення цього порогу в майбутньому. Перетворення на новий рівень температур може призвести до серйозних наслідків, адже вже зараз кліматичні зміни наносять значну шкоду екосистемам.
Зокрема, в Австралії середня температура зросла на 1,5°C з 1910 року, що викликало деградацію природних зон, таких як Великий Бар’єрний риф. Підвищення температури океанів і зростання рівня моря руйнують узбережжя, ставлячи під загрозу морські екосистеми.
В останні роки спостерігається зростання частоти лісових пожеж, посилення хвиль спеки та інших екстремальних погодних явищ, що створює додаткові навантаження на природу, суспільство та економіку.
Незважаючи на песимістичні прогнози, існує потенціал для позитивних змін. По всьому світу наростає виробництво відновлюваної енергії, а споживання викопного палива значно скорочується. Нові технології здатні знижувати викиди в найбільш забруднюючих сферах, таких як авіація та будівництво.
Проте цих зусиль недостатньо для повернення до рівня нижче 1,5°C. Людству необхідно досягти «негативних викидів», видаляючи з атмосфери більше парникових газів, ніж викидається, що є надзвичайно складним завданням.
Ці дослідження нагадують про те, що людство відстає у боротьбі зі змінами клімату. Щоб уникнути подальшого потепління та зменшити шкоду для майбутніх поколінь, терміново потрібно адаптуватися до нових реалій. Багатші країни повинні надати допомогу біднішим державам, які найбільше страждають від кліматичних змін.
Вимагаються радикальні зміни в енергетичній та економічній сферах. Ще є можливість змінити ситуацію, але зволікання може призвести до незворотних наслідків. Відповідальність за запобігання ще глибшій кліматичній кризі лежить на нинішніх поколіннях.
