Уявіть собі, що все, що вас оточує, від вашого тіла до далеких зірок, є лише проекцією на величезній двовимірній поверхні. Це може звучати як сюжет фантастичного фільму, проте така теорія є однією з найсучасніших ідей у фізиці, що намагається розгадати таємниці Всесвіту.
Про це розповідає ProIT
Що таке голографічний принцип?
Голографічний принцип, на перший погляд, може видатися неінтуїтивним. Він не має нічого спільного з тривимірними зображеннями, які ми звикли бачити. У науці голограма – це спосіб опису інформації про тривимірний об’єкт, використовуючи двовимірну поверхню, що його оточує.
Голограма, подібно до тих, що використовуються в ABBA Voyage, є двовимірним об’єктом, який виглядає тривимірним. Згідно з голографічним принципом, Всесвіт має дві виміри, але виглядає як тривимірний.
Професор Маріка Тейлор з Бірмінгемського університету, як і багато її колег, вважає, що наш Всесвіт функціонує за аналогічним принципом. Це не означає, що ми живемо в ілюзії. Скоріше, це свідчить про те, що простір, який ми сприймаємо як тривимірний, може бути проекцією інформації, закодованої на двовимірній межі Всесвіту. Уявіть порожнисту кулю: галактики та планети існують у тривимірному просторі всередині, але основна структура Всесвіту, згідно з цією теорією, має лише два виміри.
Чому вчені розглядають цю теорію?
Стоїть закономірне питання: чому вчені досліджують таку складну модель? Відповідь полягає в спробі вирішити один з найголовніших парадоксів фізики – інформаційний парадокс чорних дір, описаний Стівеном Хокінгом. Згідно з нашими знаннями, чорні діри, поглинаючи об’єкти, начебто знищують інформацію про них, що суперечить основним законам квантової фізики.
Вчені вважають, що інформація про об’єкти, які потрапляють у чорні діри, не зникає, а “розмазується” по їхній двовимірній поверхні. Це двовимірне представлення явищ стало зручним інструментом для вивчення процесів, що відбуваються в умовах сильної гравітації, наприклад, у чорних дірах або в перші моменти після Великого Вибуху.
Чи є докази цієї теорії? Професор Тейлор зазначає, що поки що не знайдено прямих доказів, які б спростовували цю гіпотезу. Однак вчені шукають підтвердження в структурі космічного мікрохвильового фону (CMB) – залишковому випромінюванні від Великого Вибуху. Дослідження, зокрема роботи професорів Крейга Хогана і Костаса Скендеріса, вказують на закономірності в CMB, які можуть бути пояснені голографічним принципом.
Голографічний принцип кидає виклик нашим звичним уявленням про простір, час і реальність. Хоча до остаточного підтвердження цієї теорії ще далеко, вона вже зараз сприяє новим підходам до дослідження Всесвіту та розширює горизонти нашого пізнання.
Раніше вчені показали істоту, яка непомітно для всіх “захопила” Землю.
