Фільм «Матриця» вже понад 25 років пробуджує страхи про те, що наше життя може бути всього лише ілюзією. Однак, за словами Мелвіна Вопсона, доцента фізики Портсмутського університету, ця ідея може виявитися більше реальністю, ніж фантастикою.
Про це розповідає ProIT
Вопсон у своїй новій науковій роботі висунув гіпотезу, що гравітація може бути одним із доказів того, що ми живемо у віртуальній симуляції. Він стверджує, що наш Всесвіт може бути найпотужнішим комп’ютером, а притягання маси — це спроба Всесвіту впорядковувати величезну кількість даних.
Гравітація як індикатор симуляції
На думку вченого, процес, за яким об’єкти, наприклад, предмети, що падають на Землю, рухаються до центру мас, нагадує те, як комп’ютери стискають інформацію у коді. «Всесвіт еволюціонує таким чином, що інформаційний вміст стискається, оптимізується і впорядковується, подібно до комп’ютерних систем», — зазначає Вопсон у коментарі до своїх досліджень.
«Таким чином, гравітація виглядає ще одним процесом стиснення даних у, можливо, змодельованому Всесвіті».
Теорія симуляції та нові підходи до гравітації
Теорія симуляції стверджує, що те, що ми сприймаємо як реальність, насправді є комп’ютерною симуляцією. Ідея про те, що люди можуть бути несвідомо ув’язненими в цьому штучному середовищі, була вперше представлена філософом Ніком Бостромом у 2003 році.
Вопсон, у своїй статті, опублікованій у журналі AIP Advances, запропонував новий погляд на гравітацію, стверджуючи, що вона допомагає зменшити «інформаційну ентропію» — кількість інформації у певному обсязі простору. «Всесвіту легше обробляти властивості одного об’єкта, ніж багатьох розкиданих об’єктів», — пояснює він.
Вопсон також зазначає, що його дослідження не обмежуються лише гравітацією на Землі, а охоплюють фундаментальні сили, що утримують галактики, зірки та планети у Всесвіті, розміром у 93 мільярди світлових років. Таким чином, гравітаційне тяжіння в космосі може бути проявом прагнення Всесвіту впорядковувати інформацію для ефективнішої обробки.
Відомий також своїми ідеями про інформацію як п’ятий стан матерії, Вопсон стверджує, що інформація має масу. Він ввів закон, який назвав «другим законом інфодинаміки», що описує поведінку інформації у Всесвіті.
«Усе еволюціонує до стану мінімізації інформаційного вмісту», — зазначає Вопсон.
Таким чином, ідея, що Всесвіт є гігантським комп’ютером, отримує все більше наукового підтвердження. Якщо результати нових досліджень вірні, гравітація може бути не лише фізичною силою, а механізмом упорядкування даних у гіпотетичній симуляції. Чи означає це, що ми лише частинки коду у Всесвіті? Час покаже.
