Відео з «щупальцями» в метеориті з Панами виявилося науковою містифікацією

|
Відео з «щупальцями» в метеориті з Панами виявилося науковою містифікацією

Інтернет сколихнула історія з Панами, де нібито в уламку метеорита було знайдено загадковий організм з чорними щупальцями. Кадри, на яких зі сріблястого каменю виростають рухомі утворення, що реагують на світло, швидко стали вірусними та зібрали мільйони переглядів у соціальних мережах. Проте ретельний аналіз цієї сенсації виявив підробку, що ґрунтується на використанні сучасних хімічних та цифрових технологій.

Про це розповідає ProIT

Хімічний механізм ілюзії «живих» щупалець

Фахівці встановили, що об’єкт, представлений як інопланетний організм, імовірно виготовлено із полідиметилсилоксану (PDMS) — популярного силіконового полімеру, який часто застосовують для спецефектів у кіноіндустрії. Секрет руху так званих «щупалець» криється у взаємодії PDMS з розчинником, таким як гексан. Поглинаючи гексан, матеріал починає набухати, а під час випаровування розчинника — нерівномірно стискається, створюючи хаотичні рухи, що імітують дихання чи самостійне пересування. Саме це й стало основою для створення враження живої істоти.

Використання відеоефектів та реакція на знахідку

Додаткову правдоподібність відео надали прості трюки відеомонтажу. Наприклад, твердження, що уламок був настільки гарячим, що пропалював листя, але не завдавав шкоди людській шкірі, пояснюється монтажними прийомами та використанням популярних додатків для редагування відео. Важливим доказом підробки стала також повна відсутність реакції від офіційних наукових чи урядових структур. У разі справжнього контакту з позаземним організмом були б вжиті надзвичайні заходи, включно з карантином і залученням профільних агенцій.

Історія, що поширилася з Панами, демонструвала відео, на яких зі сріблястого каменю, схожого на метеорит, проростала маса рухомих чорних щупалець, що реагували на світло.

Відмова автора відео взаємодіяти з журналістами та експертами лише підсилює сумніви щодо достовірності знахідки. Таким чином, цей випадок став яскравим прикладом того, як сучасна хімія та цифрові технології здатні створювати переконливі, але абсолютно вигадані «сенсації».