Дослідження походження домашніх кішок завжди викликали багато запитань у науковому середовищі. Досі вважалося, що їх одомашнення відбулося в Європі в неолітичну епоху, коли осіле життя людей призвело до накопичення зернових запасів, які приваблювали гризунів, а ті, в свою чергу, – диких кішок. Ця симбіотична співпраця поступово призвела до того, що кішки стали домашніми тваринами. Одним із символічних доказів цієї теорії стало виявлення на Кіпрі поховання людини з кішкою, яке датується приблизно 9 500 роками до нашої ери.
Про це розповідає ProIT
Однак нові дослідження, опубліковані на платформі bioRxiv, пропонують новий погляд на цю проблему. Археологи та палеогенетики виявили, що морфологія та ДНК сучасних домашніх кішок не зовсім узгоджуються з попередньою версією про їхнє походження з Європи. Дослідження, проведене археологом Шоном Доерті з Ексетерського університету, вказує на те, що сучасні домашні кішки ближчі до африканських диких кішок (Felis lybica), ніж до європейських. Аналіз кіпрського скелета давніх котів виявив, що його морфологія нагадує європейську дику кішку, але ДНК була занадто фрагментованою для детального аналізу.
«Нова теорія припускає, що саме ці масові релігійні практики могли відіграти ключову роль в одомашненні», – стверджують дослідники.
За новою теорією, близько 3 000 років тому єгиптяни могли почати розводити кішок спеціально для жертвопринесень та релігійних обрядів. Таке целенаправлене розведення могло призвести до селекції риси, які відрізняли домашніх котів від їх диких предків. Муміфіковані кішки, знайдені в єгипетських некрополях, свідчать про активний експорт цих тварин за межі Єгипту, що підкреслює вплив релігійних культів на поширення видів тварин.
Дослідження, проведене палеогенетиком Марко Де Мартіно з Римського університету Тор Вергата, також підтверджує, що предками сучасних домашніх кішок були африканські дикі кішки, з розділенням їхніх генетичних ліній приблизно в I тисячолітті до нашої ери. Це відбувається в період, коли в Стародавньому Єгипті масові жертвопринесення кішок стали звичною практикою. За оцінками, під час існування давньоєгипетської цивілізації було забальзамовано до 70 мільйонів тварин різних видів, значна частина з яких – це кішки.
Хоча деякі фахівці вважають, що зв’язок між людьми та кішками виник раніше, перша генетично підтверджена домашня кішка – муміфікована тварина, яка датується близько 500 роком до нашої ери. Виявлено, що існує дві хвилі поширення кішок: перша, пов’язана з дикими кішками, які потрапили на Сардинію в I тисячолітті до н.е., і друга – з одомашненими кішками, що, ймовірно, поширилися завдяки єгипетським ритуалам. Кішки дісталися Китаю лише близько VIII століття нашої ери.
Незважаючи на те, що результати цих досліджень ще потребують рецензування, вони вже кидають виклик традиційним уявленням про історію одомашнення кішок, підкреслюючи, що цей процес був набагато складнішим і багатограннішим, ніж вважалося раніше.
